|
У Конституції проголошене, що Російська Федерація — соціальна держава, політика якого спрямована на створення умов, що забезпечують гідне життя й вільний розвиток людину, у тому числі його освітнього й культурного рівня.
Щорічно на фінансове забезпечення соціально-культурних заходів направляється 30% доходів консолідованого бюджету України (7—8% ресурсів федерального бюджету й 45— 47% бюджетів територій), у тому числі фінансування видатків на культуру.
Різними законодавчими актами визначені принципи фінансування видатків на культуру при комбінації бюджетного фінансування з елементами комерційної діяльності, що цілком відповідає структурі сучасного ринкового механізму. Наприклад, музеї фінансуються за рахунок бюджетних ресурсів, використовуючи комерційні початки для поповнення колекцій і придбання ексклюзивних експонатів на аукціонах. Театри, палаци культури активно надають платні послуги, використовуючи отримані ресурси на задоволення духовних, естетичних потреб населення. Цим реалізуються принципи доступності всіх верств населення до культурних цінностей і благам.
Із цією метою держава надає установам культури додаткові пільги (особливий порядок оподатковування, податкові пільги юридичним і фізичним особам, що фінансують культурну сферу, формування механізму добродійності і т.д.).
Залежно від видів установи культури організуються на державній, регіональній і приватній власності. Нормативний порядок фінансування цих установ не обмежує одержання ними позабюджетних коштів.
Однак бюджетні ресурси переважають серед джерел фінансування культурної сфери. Тому існує кілька способів визначення необхідності в коштах:
• залежно від норм бюджетного фінансування на людину й чисельності населення;
• на основі певного відсотка від суми національного доходу регіону;
• на основі відсотка від загальної суми бюджетних видатків.
З федерального бюджету фінансуються установи й організації культури по перелікові, певному Урядом. У нього включені бібліотеки, музеї, театри, навчальні заклади, що мають особливу культурну значимість для України, наприклад, Державний Ермітаж, Всеросійська державна бібліотека, Державний академічний Великий театр і ін.
У кожному суб'єктові є організації культури, що мають регіональне значення. Джерелом фінансування їх діяльності виступають регіональні бюджети.
З муніципальних бюджетів фінансується сама масова мережа державних установ культури. Фінансування таких об'єктів може бути вільним і індивідуальним. Залежно від цього розподіляється загальний обсяг бюджетних ресурсів. Бюджет великої установи культури підрозділяється на дві частини: перша призначена для фінансування державних установ, друга — для фінансування програм і заходів, для забезпечення діяльності недержавних організацій і осіб, що вносять внесок у розвиток культури й мистецтва.
Notice: Undefined variable: n in /var/www/admin/data/www/studik.lviv.ua/templates/default/template.php on line 112
|
