|
Лондонський клуб поєднує близько 1000 великих закордонних комерційних банків. На відміну від Паризького Лондонський клуб займається питаннями заборгованості перед приватними комерційними банками, кредити яких не перебувають під захистом гарантій або страхування. Зобов'язання України перед цим клубом становлять міжбанківські кредити, надані Зовнішекономбанку в радянський час, а також векселя, що використовувалися в зовнішньоторговельних розрахунках, що й споконвічно призначали для операцій аффорфэ (покупка без права обороту). Саме на даному ринку проводилися досить активні спекулятивні операції. Вони укладалися в скупці російськими комерційними банками заборгованості за зниженими цінами й наступному різкому скиданню боргів.
Після розпаду СРСР передбачалося, що кожне з держав буде нести свою частку відповідальності щодо зовнішнього боргу ( на той час — близько 90 млрд. дол.), а також мати відповідну частку в активах колишнього Союзу. Але, як швидко з'ясувалося, тільки Україна могла обслуговувати свої зобов'язання. Тому по взаємній згоді було оголошено, що Україна в обмін на відмову колишніх республік від належної їм частки активів ухвалює на себе всі їх борги. Таке непросте рішення дозволило нашій країні в той час зберегти свої позиції на міжнародних фінансових ринках і забезпечила довіра до нас потенційних західних інвесторів.
Переговори з Лондонським клубом були початі ще в 1991 р. Через два роки повноваження по обслуговуванню зовнішнього боргу й централізованих зовнішньоекономічних операцій були передані Зовнішекономбанку як спеціалізованому державному банку, а ще через два роки банк був визначений офіційним боржником перед Лондонським клубом. В 1995 р. у Франкфурте-на-Майне уряд і члени Банківського консультативного комітету клубу підписали меморандум про погоджені принципи глобальної реструктуризації боргу колишнього СРСР на суму 32,3 млрд. дол. (основний борг — 24 млрд. дол. і відсотки — 8,3 млрд. дол.) строком на 25 років із семирічним пільговим періодом, протягом якого виплачуються лише відсотки по пільговій ставці. Вирішено було реструктурировать увесь борг незалежно від дати погашення, і зробити розбивку по невиплачених відсотках: окремо за 1991-1992 рр., за 1993-1995 рр., за 1996 і 1997 рр. Нарешті, наприкінці 1997 р. Україна підписала з Лондонським клубом і сама угода про реструктуризацію заборгованості. До моменту завершення роботи з реструктуризації боргу були підписані протоколи вивірки заборгованості з 423 окремими кредиторами по більш ніж 27 тисячам заявлених позицій, що є абсолютним рекордом в історії проведення Лондонським клубом реструктуризації заборгованості суверенних позичальників перед комерційним.
Відповідно до досягнутих домовленостей основний борг переоформлений у довгостроковий синдикований кредит (25 років), агентом по якім виступає Bank of America. У часткову оплату відсотків по основному боргові банкамдкредиторам виплачене більш 3 млрд. дол. Для врегулювання процентної заборгованості, що залишився, здійснений випуск процентних облігацій (Interest Accrual Notes — IAN) на суму понад 6 млрд. дол. Емітентом виступає Зовнішекономбанк, але прирівняні вони за статусом до боргових зобов'язань держави, а зареєстровані на Люксембурзькій біржі. Обіг цих облігацій передбачене як в України, так і за її межами — у європейській кліринговій системі Euroclear. Агент по обслуговуванню процентних облігацій — Chase Manhattan Bank, агент по завершенню угоди й здійсненню первісних платежів по Лондонському клубу — Deutsche Bank.
У січні 1999 р. кредитори Лондонського клубу проголосували за резервування права на акселерацію виплат по російському зовнішньому боргові, тобто проти акселерації як такий, що означає можливість початку переговорів про подальшу реструктуризацію російського зовнішнього боргу.
Цікаво, що Україна в списку боржників клубу, який, до речі, кредитувала основному комуністичні країни, що розвиваються й, посідає четверте місце після Бразилії, Мексики й Аргентини. Взагалі, основні методи вирішення боргових проблем у клубу наступні: реструктуризація заборгованості, відстрочка погашення, надання поновлюваних (ролловерных) кредитів. В останні роки Лондонський клуб здійснив реструктуризацію зовнішньої заборгованості Польщі, Болгарії, Румунії, Угорщини, Бразилії, Габону й ін. Польщі й Болгарії, наприклад, клуб просто списав значну частину боргів, оскільки обсяг заборгованості цих країн перевищував рівень в 600% річного експорту (критичної вважається оцінка в 275%). Україна реструктурировала свій борг однієї з останніх. На цей момент проблеми боргу комерційним банкам у глобальнім міжнароднім розумінні як такий не існує - близько 30 країн реструктурировали борги на загальну суму майже 250 млрд. дол. Після довгих коливань було вирішено, що для України більш перспективно все-таки не списання заборгованості (воно можливо тільки один раз, причому частину, що залишився, боржник платить по досить твердому графікові), а її реструктуризація. На кількість реструктуризації взагалі ніяких обмежень немає - їх можна проводити нескінченно, так і не приступаючи до виплати основної частини боргу.
Notice: Undefined variable: n in /var/www/admin/data/www/studik.lviv.ua/templates/default/template.php on line 112
|
