|
Більша частина міждержавних кредитів у цій підгрупі була формою фінансової підтримки дружніх СРСР політичних режимів у країнах третього миру, тобто надавалася без скільки-небудь серйозного аналізу платоспроможності позичальників. Як наслідок, зобов'язання більшості держав ставляться тепер до розряду сумнівної й навіть безнадійної заборгованості (див. ст. 6.4). Із сумарного боргу 51-ой країни України в 120 млрд. дол. майже третина припадає на 25 країн, що звернулися в цей клуб із проханням про реструктуризацію заборгованості. У рамках клубу в України 5 найбільших боржників: Алжир, В'єтнам, Ємен, Мозамбік і Ефіопія. Наприклад, на нашу країну доводиться 80% (або 6,5 млрд. дол.) усієї заборгованості Ємену, Інші країни виплачують (у ВКВ і товарами) у найкращому разі лише п'яту частину застереженої в угодах суми. Членство України в клубі дає нам хоти маленьку, але надію на збільшення сум виплат. Звичайно, відсоток списання боргів, на який нам доведеться піти в рамках клубу, великий. Він визначається двома факторами — рівнем розвитку країни й часток військових поставок у сумі боргу. Тому дисконт може становити від 35 до 80%.
Одним з напрямків роботи з фінансовими активами колишнього СРСР є продаж на тендерній основі активів, виражених у клірингові й інших замкнених валютах. Сюди ставляться, у першу чергу, борги Індії, Пакистану, Бангладеш, Монголії, Лаосу й деяких інших держав.
Сам факт вступу України в Паризький клуб — явище для нас і для Заходу позитивне. По-перше, ми добилися фіксації курсу рубля по заборгованості на рівні тодішнього офіційного курсу — 60 копійок за долар. По-друге, раніше Росія, будучи великим кредитором, існувала як би окремо й сама намагалася вирішувати пов'язані із заборгованістю питання, це не давало Заходу можливості проводити відносно країнжборжників розробленої їм програми. Тепер місіїМВФ, перебуваючи в тих або інших країнах і розглядаючи питання про надання їм чергових траншів, ставлять перед ними вимоги про необхідність висновку угод з Росією про погашення заборгованості.
Є, однак, і проблемні моменти. Оскільки Паризький клуб формально не відповідає за раніше укладені двосторонні угоди, те й країниоборжники починають уже думати - платити по них або не платити. Тим більше, що з багатьма країнами не визначений механізм оцінки старих боргів, особливо якщо раніше вони виражалися в перекладних рублях (наприклад, якщо коефіцієнт перерахування боргів В'єтнаму, Монголії й Куби встановити як 1:1, то сума може перевищити 50 млрд.).
У країн, що не підтримують відносини з Паризьким клубом, борги більші. Єдиним справним платником останнім часом залишається лише Індія, що погашає до 1 млрд. дол. щорічно (див. ст. 1).
Notice: Undefined variable: n in /var/www/admin/data/www/studik.lviv.ua/templates/default/template.php on line 112
|
