Warning: The magic method __get() must have public visibility and cannot be static in /var/www/admin/data/www/studik.lviv.ua/zengine/classes/zconfig.php on line 63  Сутність і втримування податкового менеджменту на підприємстві

 

Навігація

Сутність і втримування податкового менеджменту на підприємстві

Чинне податкове законодавство об'ємне, суперечливо й переменчиво. У таких умовах у бухгалтерів і власників компаній виникає безліч питань, що стосуються оптимізації оподатковування й складання ефективної податкової політики підприємства.

Важливий елемент, що сприяє проведенню податкового планування на підприємстві, – це організація податкового й бухгалтерського обліку: обрана форма, методологія, утримування й способи ведення.

Необхідність корпоративного податкового планування у вирішальному ступені залежить від ваги податкового тягаря в країні. Якщо питома вага податків не перевищує 5% загального числа доходу підприємства, то потреба в податковім плануванні мінімальна. У такій ситуації за станом податкових платежів цілком може стежити головний бухгалтер або його заступник.

При рівні податкового тягаря понад 10% у дрібних і середніх фірмах доцільно мати фахівця, а у великих фірмах – групу фахівців, орієнтованих винятково на контроль над податковими зобов'язаннями. Для нових проектів обов'язкове залучення кваліфікованих зовнішніх консультантів по податковім плануванню.

Якщо податки забирають понад 20% і більш, те податкове планування ухвалює глобальний характер і стає найважливішим елементом усієї управлінської роботи. Нагляд за податковими питаннями здійснюється на рівні вищого керівництва. У середніх і більших фірмах обов'язкова наявність групи або відділу податкового планування. При цьому жоден серйозний проект не повинен впроваджуватися без попередньої експертизи зовнішніх податкових консультантів.

У цей час на наших підприємствах застосовується англосаксонська модель податкового й бухгалтерського обліку. Вона припускає існування й ведення паралельне як бухгалтерського, так і податкового обліку. При організації податкового обліку платники податків можуть побрати за основу регістри бухгалтерського обліку. Однак якщо в цих регістрах утримується недостатньо інформації для визначення податкової бази, платники податків має право самостійно оснащувати їхніми додатковими реквізитами, формуючи тим самим регістри податкового обліку. У той же час ніхто не забороняє платникові податків вести самостійні регістри податкового обліку.

У багатьох фірмах головна книга й звітні форми пристосовані для ведення податкового обліку. Для більшості невеликих підприємств більш зручним є ведення бухгалтерських записів на основі того ж методу обліку, який необхідний для нарахування податків. Таким чином, видатки по сплаті податків, наведені у звіті про прибутки й збитки, будуть дорівнюють сумі податків, які необхідно сплатити податковим органам.

У відповідності зі статусом підприємства на підставі його статуту й законодавчих актів в області оподатковування визначається спектр основних податків, які слід сплачувати в бюджети різних рівнів і позабюджетні фонди. Складається податкова таблиця, що характеризує податкове поле підприємства, у якім кожний податок описується за допомогою наступних основних показників: джерела платежу (стаття видатків); бухгалтерського проведення; оподатковуваної бази; ставки податку; строків сплати; реквізитів організацій, на адресу яких робляться перерахування; пільги або особливі умов обчислення податку.

Після цього фахівцями підприємства аналізуються всі представлені законодавством пільги по кожному з податків на предмет їх використання в підприємницькій діяльності.

Потім, згідно зі статутом підприємства й на основі Цивільного кодексу, формується система договірних відносин підприємства. Для цього підбираються типові господарські операції, які має бути виконувати підприємству; розробляються різні ситуації з обліком податкових, договірних і господарських наробітків; вибираються найкращі варіанти, які оформляються у вигляді блоків бухгалтерських проведень. З оптимальних блоків складається журнал господарських операцій, який є основою ведення бухгалтерського й податкового обліку.

Далі виконується такий ланцюжок дій:

·  оцінюється одержання максимального фінансового результату з урахуванням податкових ризиків;

·  здійснюється найбільш раціональне з податкової точки зору розміщення активів і прибутки підприємства;

·  визначаються альтернативні способи облікової політики.

Прийнята господарюючим суб'єктом облікова політика з метою оподатковування застосовується послідовно рік у рік. Облікові приймання, що формують оцінку активів, порядок визнання виторгу від реалізації й списання витрат, мають прямий зв'язок з оподатковуванням підприємства і його фінансовим вкладенням. Варіюючи обліковою методологією в дозволених законом межах, є можливість вибирати найбільш вигідний спосіб обліку. Тому визначення й грамотне застосування елементів облікової й податкової політики – одне з напрямків ефективного податкового планування.

На практиці керування податками включає три щаблі:

1) організацію надійного податкового обліку;

2) контроль над правильністю розрахунків податків;

3) мінімізацію податків у рамках чинного законодавства.

Причому роботи на перших двох щаблях можуть бути виконані чинностями самого підприємства, тоді як мінімізація податків вимагає, як правило, залучення кваліфікованих сторонніх фахівців.

Помилки в податкових розрахунках, які з боку податкових органів карають величезними фінансовими санкціями, відбуваються в основному через недостатній грамотну роботу фахівців бухгалтерських і економічних служб підприємства.

Причинами податкових помилок, що виникають у практичній діяльності підприємств, є:

·  відсутність або неправильне оформлення первинних документів;

·  помилки, обумовлені невірним тлумаченням чинного податкового законодавства;

·  несвоєчасне реагування на зміни в оподатковуванні;

·  арифметичні й рахункові помилки;

·  несвоєчасна вистава звітної податкової документації;

·  прострочення сплати податків.

Тому, на підприємствах необхідне створення відділу внутрішнього контролю податкових розрахунків (внутрішній аудит).

Податкове планування невіддільне від загальної підприємницької діяльності господарюючого суб'єкта. Воно є неодмінним і безпосереднім її елементом і повинне здійснюватися на всіх її рівнях і етапах.

Податкове планування можна визначити як сукупність планових дій, спрямованих на збільшення фінансових ресурсів підприємства, що регулюють величину й структуру податкової бази управлінських рішень, що впливають на ефективність своєчасні розрахунки, що й забезпечують, з бюджетом. Податкове планування треба здійснювати не після здійснення якої або господарської операції або прошествии податкового періоду, а уводити, увести до ладу нього, тобто заздалегідь. Податкове планування як мінімум повинне починатися на стадії підготовки до укладання договору, оскільки фірма вже тоді повинна враховувати, які податки й скільки їй прийде заплатити згодом.

Інструментами податкового планування є податкові пільги, спеціальні податкові режими, зони пільгового оподатковування на території Украиныи за рубежем, угоди про запобігання подвійного оподатковування і т.д., що дозволяють практично реалізувати передбачені законодавством найбільш вигідні з позиції виникаючих податкових наслідків умови господарювання.

До числа основних і найбільше широко застосовуваних інструментів податкового планування ставляться:

·  передбачені податковим законодавством податкові пільги;

·  оптимальна з позиції податкових наслідків форма договірних відносин стосовно до здійснюваних видів діяльності;

·  ціни угод;

·  диференціація податкових ставок по видах податків;

·  спеціальні податкові режими й системи оподатковування;

·  пільги, передбачені угодами про запобігання подвійного оподатковування й іншими міжнародними договорами й угодами;

·  методи визначення оподатковуваної бази по конкретних податках.

Основним завданням для підприємств є організація системи правильного й своєчасного застосування інструментів податкового планування як індивідуально, так і взаємозалежне. У рамках цієї системи повинні бути розроблені схеми оптимальної структури організації господарської діяльності з урахуванням вимог законодавства, одночасного використання наданих у рамках його дії можливостей, а також тенденцій до зміни чинного законодавства й імовірності його зміни.

Тільки виконання повного спектра робіт дозволить найбільше ефективно на підприємствах управляти податками.

Notice: Undefined variable: n in /var/www/admin/data/www/studik.lviv.ua/templates/default/template.php on line 112