Warning: The magic method __get() must have public visibility and cannot be static in /var/www/admin/data/www/studik.lviv.ua/zengine/classes/zconfig.php on line 63  Мети й методи грошово-кредитної політики

 

Навігація

Мети й методи грошово-кредитної політики

Грошово-кредитна політика - важлива складова частина загальної эконом. політики держави. Мети й завдання ДКП повинні координуватися із цілями эконом. політики госсва: забезпечення повної зайнятості (боротьба з безробіттям), забезпечення економічного росту й стабільності национ. ден. одиниці (боротьба з інфляцією).

                   ДКП госсва – сукупність заходів в області ден. обігу й кредиту, спрямованих на досягнення поставлених цілей. Основним розроблювачем і провідником ДКП госсва є Центральний банк (ЦБ) країни.

Основними цілями діяльності ЦБ є:

  • забезпечення ефективного й безперебійного функціонування системи розрахунків;
  • захист і забезпечення стабільності рубля, у т.ч. його купівельної спроможності й курсу стосовно ин. валютам;
  • розвиток і зміцнення банк. системи.

Існує 2 типу ДКП:

1)рестрикционная (тверда політика), спрямована на жорсткість умов і обмеження обсягу кредитних операцій комм. банків і підвищення рівня позичкового %. Її проведення супроводжується збільшенням податків, скороченням гос. видатків і іншими заходами на стримування інфляції. Використовується з метою боротьби з інфляцією, а також для згладжування циклічних коливань ділової активності.

2) експансіоністська (м'яка політика) супроводжується розширенням масштабів кредитування, ослабленням контролю над приростом грошей в обігу, зменшенням податкових і %-х ставок.

                   Види ДКП:

1)тотальна – заходи ЦБ поширюються на всі кредитні інститути країни;

2)селективна – заходи ЦБ поширюються на окремі кредитні інститути і їх групи або на окремі види банк. діяльності. При її проведенні використовується наступний набір інструментів: установлення лімітів облікових і переоблікових операцій; лімітування одт. видів операцій банків; установлення кредитних стель.

Основними інструментами ДКП є:

1. Облікова політика. Проводиться ЦБ за допомогою встановлення й перегляду офіційної облікової ставки. Дисконтна ставка – це норма %, що стягується ЦБ при наданні кредиту комм. банкам.

Види дисконтних ставок: - ставка по редисконтированию ( по переоблікові ц. паперів);

  • ставка рефінансування (кредитування комм. банків) – це рівень плати за кредитні ресурси, надавані ЦБ іншим банкам.

2. Нормативи обов'язкових резервів (або резервні вимоги – резервна політика) являють собою норми обов'язкових відрахувань комерційних банків від притягнутих ресурсів на резервний рахунок у ЦБ і служать гарантом зобов'язань банків. У результаті збільшення норм обяз. резервів ЦБ скорочує суми вільних ден. коштів, що перебувають у розпорядженні КБ. Зниження норми резервів збільшує можливості кредитування.

3. Головним і більш гнучким інструментом ДКП ЦБ у багатьох країнах стають операції на відкритому ринку. Суть – у покупці або продажі ЦБ цінних паперів за свій рахунок. Купуючи цінні папери, ЦБ збільшує кількість грошей в обігу, продаючи – вилучає з обігу.

4. Валютна політика: дисконтна й девізна. Дисконтна політика проводиться не тільки з метою зміни умов рефінансування вітчизняних КБ, але нерідко спрямована на регулювання валютного курсу й платіжного балансу. Девізна політика – купівлярпродаж іноземної валюти на валютному ринку країни для підтримки курсу нац. валюти.

ЦБ відповідно до закону має право застосовувати обмеженні у виняткових випадках з метою проведення єдиної ДКП і тільки після консультацій з Урядом.

Банк України використовує наступні інструменти й методи:

1.Визначення процентних ставок по чинених операціях.

2.Установлення резервних вимог для депонування коштів кредитних установ.

3.Проведення операцій на відкритому ринку.

4.Рефінансування банків і надання кредитів.

5.Здійснення валютних інвестицій.

6.Установлення цінових орієнтирів.

7.Уведення кредитних обмежень.

ЦБ може встановити одну або кілька офіційних процентних ставок з урахуванням особливостей різних видів операцій або проводити процентну політику без фіксації офіційної процентної ставки. Розмір резервних вимог по депонуванню КБ ресурсів установлюється радою директорів банку України у відсотковому відношенні до загальної процентної ставки коштів, притягнутих банком. При закритті КБ зарезервовані суми йому вертаються. Своїми операціями на відкритому ринку у вигляді купівлірпродажу комерційних і казначейських векселів, гос. облігацій і інших цен. паперів. ЦБ робить надалі зворотні угоди, тобто перепродує їх. Межі таких операцій затверджуються радою директорів. Система рефінансування укладається в кредитуванні банків України й інших кредитних установ у встановлений термін і в межах, виділених лімітом. Що стосується валютних інтервенцій, то під ними слід розуміти купівлюрпродаж банком України іноземної валюти за російські рублі на міжбанківському або біржовому ринках. Т.о. банк впливає на курс рубля й у цілому на попит та пропозиція грошей в економіці. Кількісні кредитні обмеження ухвалюються у вигляді встановлення максимальних рівнів угод, а в ряді випадків прямого обмеження кредитування, регулювання конкретних видів кредитів і заморожування процентних ставок. Звичайно такі прямі адміністративні обмеження можуть здійснюватися у виняткових випадках і після консультацій з урядом. Банк України працює в тісному контакті з Мінфіном, бере участь у консультуванні його з питань графіка випуску гос. цен. паперів і погашення державного боргу з урахуванням впливу цих операцій на пріоритети грошово-кредитної політики й стан ліквідності банківської системи.

Вибіркові методи, спрямовані на регулювання окремих форм кредиту, кредитування окремих галузей:

1) пряме обмеження розмірів банківських кредитів для окремих банківських позичок (кредитні стелі);

2) регламентація умов видачі конкретних видів, зокрема, установлення розмірів маржі, тобто різниці м/у ( забезпечення й розміром виданої позички.

% ставка: ЦБ ­ ставку по позичкових операціях ® ¯ можливості КБ і їх клієнтів одержати кредит ® ¯ грошова маса ® ­ рівень ринкового % ® ­ приплив іноземного капіталу ® ­ пропозиція іноземної валюти ® ¯ курс ин. валюти ( ( курс нац. валюти.

Норма обов'язкових резервів: ­ норми ® ¯ банківські позички й ден. маса в обігу® ­ % по банківських позичках.

Операції на відкритому ринку: ЦБ продає цінні папери, а КБ купують їх ( ( ден. маса( ( позичковий %.

Notice: Undefined variable: n in /var/www/admin/data/www/studik.lviv.ua/templates/default/template.php on line 112