|
Фінансовий менеджмент являє собою апарат керування господарюючим суб'єктом. На великих підприємствах і в акціонерних товариствах таким апаратом керування може бути фінансова дирекція на чолі з фінансовим директором або головним фінансовим менеджером. Фінансова дирекція складається з різних підрозділів, склад яких визначається вищим органом керування господарюючого суб'єкта. До цих підрозділів можуть ставитися фінансовий відділ, планово-економічний відділ, бухгалтерія, лабораторія (бюро, сектор) економічного аналізу і т.д. Дирекція й кожний її підрозділ функціонують на основі Положення про фінансову дирекцію або підрозділ. Положення містить у собі загальні моменти організації дирекції, її завдання, структуру, функції, взаємини з іншими підрозділами (дирекціями) і службами господарюючого суб'єкта, права й відповідальність дирекції.
Основні функції фінансової дирекції наступні:
· визначення мети фінансового розвитку господарюючого суб'єкта;
· розробка фінансової стратегії й фінансової програми розвитку господарюючого суб'єкта і його підрозділів;
· визначення інвестиційної політики;
· розробка кредитної політики;
· установлення кошторису видатків фінансових ресурсів для всіх підрозділів господарюючого суб'єкта;
· розробка плану грошових потоків, фінансових планів господарюючого суб'єкта і його підрозділів;
· участь у розробці бізнес-плану господарюючого суб'єкта;
· забезпечення фінансової діяльності (використання коштів, одержання прибутку й т.п.) господарюючого суб'єкта і його підрозділів;
· здійснення грошових розрахунків з постачальниками, покупцями і т.д.;
· здійснення страхування від комерційних ризиків, станових, трастових, лізингових і інших фінансових операцій;
· ведення бухгалтерського й статистичного обліку в області фінансів, складання бухгалтерського балансу господарюючого суб'єкта;
· аналіз фінансової діяльності господарюючого суб'єкта і його підрозділів.
У керуванні фінансовою діяльністю ключовою фігурою є фінансовий менеджер. На великих підприємствах і акціонерних товариствах доцільно формувати групу фінансових менеджерів, за кожним з яких закріплюються конкретний напрямок роботи й певний зобов'язання. На чолі групи коштує провідний фінансовий менеджер (лидменеджер). Діяльність фінансового менеджера регламентується його посадовою інструкцією, що включає в себе й кваліфікаційну характеристику фінансового менеджера.
Фінансовий менеджер є найманим робітником, який залучається до управлінської діяльності за контрактом. Як вищий службовець, крім заробітної плати, він може одержувати винагороду у вигляді відсотка від прибутку. Така винагорода називається тантьема. Розмір тантьемы визначається вищим органом керування господарюючого суб'єкта.
Мети ФМ:
1.Забезпечити сисиу знань про фінанси й упрпі ними.
2.Розкривати взаємозв'язки всіх понять, їх внутрню логікові й эк.-математич. модель функцуя фин-х отн-й.
ФМ – це наука про критерії прийняття найважливіших финих реш-й.
Предмет ФМ – упрпе ден-м потоком на микроэким рівні, тобто упрпе движ-м фин-х ресеу хоз-го суб'єкта.
ФМ, як частина финнго мех-ма, явллся інструментом досягнення багатства будь-якого п/п.
Життя – це біологічне явище, але на неї сильно впливають час ( физзки) і гроші ( эк-ки), слідівеале, эк-я форма человечей життя заключ-ся в кругообігу:
Ж – t – Д – Ж
Функції ФМ:
1.Планування – складання завдання програми дій, для чого разрабатзся плани фин-х заходів, одержання дохнувов, эф-го испся фин-х рес-в, а так само розробка процесу звичайного виду діяльності пр-ва.
2.Прогнозування – розробка на тривалу перспективу змін финнго стану об'єкта в цілому і його різних частин.
3. Організація – це об'єднання людей, що спільно реалізують финию програму на базі якихось правил і процедур.
4.Регулювання – цей вплив на об'єкт упрпя, за допомогою кіттго досягається стан стабільності финий сис-ы у випадку виникнення відхилення від заданих параметрів.
5.Координація – погодженість робіт усіх ланок сисиы упр-я, апарата упрпя й фахівців, тобто обеспечеся єдність отн-й.
6.СтимулиртЕ – спонукання рабау фин-й служби в заінтересівити в рез-х своєї праці.
7.Контролююча – перевірка організації финий роботи виконання финнго плану. Для контролю збирається инфня про використання финих коштів і про финим стані об'єкта, розкриваються допое резерви й можливості, вносяться измзя фин-й програми в организрю ФМ.
У функції ФМ входить:
– аналіз фінансової звітності;
– прогнозування руху грошових коштів;
– випуск акцій;
– одержання позик і кредитів;
– операції з інвестиціями;
– оцінка операцій злиття й поглинання фірм.
У процесі реалізації своєї головної мети ФМ спрямований на рішення таких завдань як:
1.Забезпечення формування достатнього обсягу фінансових ресурсів у майбутньому періоді. Це завдання реалізується шляхом визначення загальної потреби у фінансових ресурсах підприємства на майбутній період, максимізації обсягу залучення власних фінансових ресурсів за рахунок внутрішніх джерел, визначення доцільності формування власних фінансових ресурсів за рахунок зовнішніх джерел, керування залученням позикових фінансових коштів, оптимізації структури джерел формування ресурсного фінансового потенціалу.
2.Забезпечення найбільш ефективного використання сформованого обсягу фінансових ресурсів на меті виробничого й соціального розвитку підприємства, виплати необхідного рівня доходів на інвестований капітал власникам підприємства й т.п.
3.Оптимізація грошового обігу. Це завдання вирішується шляхом ефективного управління грошовими потоками підприємства в процесі кругообігу його коштів, забезпеченням синхронізації обсягів вступу й витрати коштів по окремих періодах, підтримкою необхідної ліквідності його оборотних активів. Одним з результатів такої оптимізації є мінімізація середнього залишку вільних грошових активів, що забезпечує зниження втрат від їхнього неефективного використання й інфляції.
4.Забезпечення максимізації прибутки підприємства при рівні, що передбачається, фінансового ризику. Максимізація прибутку досягається за рахунок ефективного управління активами підприємства, залучення в господарський оборот позикових фінансових коштів, вибору найбільш ефективних напрямків операційної й фінансової діяльності.
5.Забезпечення мінімізації рівня фінансового ризику при рівні, що передбачається, прибутки. Якщо рівень прибутки підприємства заданий або спланований заздалегідь, важливим завданням є зниження рівня фінансового ризику, що забезпечує одержання цьому прибутку.
6.Забезпечення постійної фінансової рівноваги підприємства в процесі його розвитку. Така рівновага характеризується високим рівнем фінансової стабільності й платоспроможності підприємства на всіх етапах його розвитку й забезпечується формуванням оптимальної структури капіталу й активів, ефективними пропорціями в обсягах формування фінансових ресурсів за рахунок різних джерел, достатнім рівнем самофінансування інвестиційних потреб.
Усі розглянуті завдання фінансового менеджменту найтіснішим образом взаємозалежні, хоча окремі з них і носять різноспрямований характер (наприклад, забезпечення максимізації суми прибутку при мінімізації рівня фінансового ризику; забезпечення формування достатнього обсягу фінансових ресурсів і постійної фінансової рівноваги підприємства в процесі його розвитку й т.п.). Тому в процесі фінансового менеджменту окремі завдання повинні бути оптимізовані між собою для найбільш ефективної реалізації його головної мети.
ФМ, як система керування.
ФМ спрямований на упрпе движ-м фин-х ресеу й фин-х отнтй, возник-х м/у хоззмі суб-ми в процесі руху финих рес-в.
Стратегія керування – це загальне напрае й спосіб испся ср-в, для достижоя поставлених цілей, цьому сприяє набір правил і ограничгй для прийняття реш-й. Стратегія дозволяє сконцентрувати зусилля на конкретних варіантах решей для достиж-я цілей. З достижом постав-й мети ставлять завдання розробки нової стратегії.
Тактика упрпя – це методи й приймання для досягнення поставленої мети в конкретних умовах.
Завдання тактики – вибір найбільш оптимального рішення й найбільш прийнятних у даної хозой ситуації методів і приймань упр-я.
ФМ, як система упрпя, складається з 2-х підсистем: 1.Керуюча підсистема (суб'єкт упрпя); 2.Керована (об'єкт).
Об'єкт керування у ФМ – сукупність умов здійснення грошового потоку, кругообігу ст-ти, руху финих рес-в і финих отн-й м/у хоззмі суб'єктами і їх підрозділами в хозом процесі.
Суб'єкт упрпя – це спеціальна група людей, кітоя за рахунок різних форм упррго впливу осущ-т цілеспрямоване функціонування об'єкта.
ФМ, як форма п/ п-й діяльності.
Означає, що упрпе фин-й деят-ю не м/б чисто бюрократично-адміністративним актом. Мова йде про творчу діяльність, кітоя реактивно реагує на измзя, що відбуваються в окружкй середовищу. Як форма п/ пвва, ФМ м/б виділений у самостай вид деят-ти. Цю деятять вып-т як професре менеджери, так і финие инст-ы.
Сутність ФМ, як форми п/ пвва
виражається в обміні: Гроші – Послуги ФМ – Гроші із приростом.
Сферою додатка ФМ явллся фин-й ринок. На финим ринку проявляються экке отн-я м/у продавцями й покупцями финих рес-в і инвестицнх цінностей м/у них стттью й потребит-й ст-ю.
ФиниЙ ринок складається із системи ринків: 1.Валютного. 2.ЦБ. 3.Позичкового капіталу і т.д.
ФункционируЕ фин-го ринку створює основу для п/ пвва в області упррго руху фин-х ресеу й фин-х отн-й.
Notice: Undefined variable: n in /var/www/admin/data/www/studik.lviv.ua/templates/default/template.php on line 112
Сон на облаках, двуспальные кровати. |
