|
Придбання Обоє, фінансування пророста нормативу Обс здійснюється за рахунок наступних джерел:
3) власні й прирівняні до них кошту, включають:
- КК п/п, тобто кошту засновників, які спрямовані на придбання окремих видів Обоє (паливо, сировина);
- Стійкі пасиви (мінімальна перехідна заборгованість по оплаті праці, заборгованість у бюджети й позабюджетні фонди, по яких не настали строки платежу, що переходять залишки фонду споживання й ін.).
4) позикові й притягнуті кошти.
За недостатності власних і прирівняних до них коштів можуть використовуватися короткострокові банківські кредити й кредиторська заборгованість.
Оптимальна забезпеченість обор. порівн. веде до мінімізації витрат, поліпшенню финан. результатів, до ритмічності й злагодженості роботи підприємства. Завищення обор. порівн. веде до зайвого їхнього відволікання в запаси, до заморожування й омертвлянню ресурсів.
Розміри обор. порівн. опррся поточною потребою й залежать від: характеру й складності проведення; тривалості виробничого циклу; сезонності роботи; темпів зростання виробництва, змін обсягів і умов збуту продукції; порядку розрахунків і організації розрахунково-касового обслуговування; финан. можливостей підприємства: періодичності й строків вступу платежів. По ступеню планування обор, порівн.
підрозділяються:
1) нормовані - обор. ін. ф. і фонди обігу (залишки нереалізованої ГП на складі);
2) ненормовані - ост. элем. фонду обігу; товари відвантажені, ден. порівн. і порівн. у розрахунках. Ненормування п.с. установлення оптимальної величини обор. порівн., необех для організації й здійснення нормальної хоз. деятяти підприємства.
Методи розрахунку нормативів обор. порівн.:
1) метод прямого рахунку - найбільш точним, обґрунтованим, але трудомісткому. Він заснований на визначенні науково обґрунтованих норм запасу по окремих елементах обор. порівн. і нормативу обор, порівн., тобто вартісного вираження запасу, кот. розраховується по кожному елементу й у цілому по нормованих обор. порівн.
2) аналітичний метод припускає укрупнений розрахунок обор. порівн. у розмірі їх середньоарифметичних залишків. Ураховуються різні фактори, що впливають на організацію й формування обор, порівн.:
- планований ріст виторгу від реалізації продукції;
- прискорення оборотності обор. порівн. Коэфоо завантаження: Kз.пл.= Kз.баз *Тоб/100.
Величина обор. порівн. у плановому періоді Сік.пл. = BP6aз. * Tвр/100*Kз.пл
ВРбаз - темп росту обсягу реалізації продукції (виторгу від реалізації).
3) коэффициентный метод заснований на визначенні нового нормативу обор. порівн. на базі наявного з урахуванням виправлень на плановану зміну обсягів виробництва й збуту продукції, на прискорення оборотності обор. порівн.
Норми обор. порівн. - це обсяг запасу по товарно-матеріальних цінностях, необхідних підприємстві для забезпечення нормальної, ритмічної роботи. Норми - это відносні величини, які встановлюються в днях запасу або в % до опред. базі (товарної продукції, обсягу осн. ф.) і показують тривалість періоду. забезпеченого даним видом запасів матер, ресурсів.
Норма в днях по производрм запасам (сировині, основним матеріалам, покупним п/фабрикатам) установлюється по кожному виду або групі матеріалів і включає час, необхідне для:
- вивантаження, приймання, складування й лабораторного аналіз (підготовчий запас).
- знаходження сировини й матеріалів на складі у вигляді запасу для поточного виробничого процесу (поточний запас) і страхового або гарантійного запасу (страховий, запас);
- підготовки до проведення, пов'язаної з витримкою сировини, сушінням, розігрівом, відстоєм і іншими подібними операціями (технологічний запас);
- знаходження матеріалів у шляху й часу документообігу (транспортний запас).
Поточний складський запас, тобто час знаходження виробничих запасів на складі підприємства між двома черговими поставками. Його величина прямо пов'язана із частотою й рівномірністю поставок (циклом постачання) і періодичністю запуску сировини й матеріалів у проведення. Величина цього запасу в промисловості встановлюється в розмірі 50% середнього циклу постачання, у середньому близько 10 днів.
Страховий запас, необхідний у тих випадках, коли відбуваються збої в умовах і строках поставки, надходять некомплектні партії, порушується строк матеріалів, що поставляються. Величина страхового запасу встановлюється в межах 1/2 складського запасу (5 днів).
Транспортний запас, утворений у випадку розбіжності в строках руху документообігу й оплати по них і часу знаходження матеріалів у шляху.
Загальна норма.запасу на сировину, основні матеріали, покупні напівфабрикати складається з перерахованих видів запасів. Розраховуються норми й по прочим видам виробничих запасів - допоміжним матеріалам (паливу, тарі, тарним ріалам, запасним частинам), по МБП. Їхнє визначення має свою специфіку.
Норми запасу по готовій продукції розраховуються роздільно по готовій продукції на складі йвідвантаженої продукції, по якій розрахункові документи не здані в банк. Норми запасу визначаються по кожній номенклатурній групі виробів з урахуванням часу:
- добору окремих видів і марок виробів;
- зберігання на складі до відвантаження;
- комплектування виробів до транспортної партії;
- навантаження, транспортування й доставки зі складу до станції відправлення;
- часу підготовки розрахункових документів і здачі їх у банк.
Після встановлення норм запасів слід визначити приватних витрат по кожному елементу нормованих оборотних. Норматив обігових коштів показує мінімально необхідну суму коштів, що забезпечують господарську діяльність підприємства або грошове вираження планованого запасу товарно-матеріальних цінностей. Приватний норматив по окремому елементу власних обігових коштів (Нэл.ос.) розраховується за схемою:
Нэл.ос. = Норма запасу (Нз) дн. • Одноденний видаток, або випуск по даному елементу обігових коштів.
Одноденний = Витрати або випуск IV кварталу
видаток Число днів у кварталі (90 дн.)
Норматив виробничих запасів (Нпз):
Нпз = Nпз*Спз
де Nпз — норма виробничих запасів, дн. запасу;
Спз — одноденний видаток виробничих запасів, що розраховується по формулі:
Спз = Матеріальні витрати IV кварталу
90 днів
Норматив незавершеного проведення Ннп:
Hнп = Nнп • Свп
де Nнп — норма обігових коштів по незавершенім проведенню;
Свп — одноденні витрати на проведення валової продукції.
Норма обігових коштів по незавершенім проведенню встановлюється виходячи із тривалості виробничого циклу (Пц) і ступені готовності виробів, яка виражається ч/з коефіцієнт наростання витрат (Кн). Цей коефіцієнт характеризує ступінь готовності продукції й обумовлений тим, що витрати на проведення здійснюються не одночасно, а протягом усього виробничого циклу й наступні витрати нашаровуються на первісні. Коефіцієнт наростання витрат завжди більше 0 і •меньше 1.
Одноденні витрати на проведення валової продукції розраховують по формулі:
Свп = Себестббь валової продукції IV кв.
90 дн.
Норматив обігових коштів на готову продукціюНгп;
Нгп = Nгп • Вгп
де Nгп — норма обігових коштів по готовій продукції; Вгп — одноденний випуск товарної продукції IV кварталу:
Вгп = Виробнича себестбть товарної продукції IV кв.
90 дн.
Розрахунок нормативу по видатках майбутніх періодів (Нр.бп) складається з видатків майбутніх періодів на початок року (Рбп.н.г) і видатків у плановому році (Рбп.пл) за мінусом видатків майбутніх періодів, що списуються на витрати в плановому періоді (Рбп. сп)
Нр.бп = Рбп.н.г+ Рбп.пл - Рбп. сп;
Завершується процес нормування встановленням сукупного нормативу обігових коштів (Ніс) шляхом додавання приватних нормативів: по виробничих запасах, незавершенім проведенні, видатках майбутніх періодів і готової продукції.
Керування ненормованими обіговим коштами. До ненормованих обігових коштів ставляться фонди обігу за винятком ГП на складі підприємства. Потреби підприємства в цих обігових коштах визначається розрахунковим шляхом, керування ними здійснюється за допомогою короткострокового кредитування.
На підприємстві розраховується потреба в ден. коштах у касі, в обігових коштах по запасах товарів. Методика їх розрахунків аналогічна нормуванню, Приміром, потреба в обігових коштах по запасах товарів розраховується як добуток норми запасу товарів на одноденний оборот товарів в IV кварталі за покупними цінами; потреба в коштах у касі - множенням норми запасу ден. коштів на одноденний товарообіг IV кварталу. Однак ця потреба в порівнянні з нормуванням установлюється не так жорстко й у результаті змін не порушується безперебійний процес проведення.
При розрахунку величини
відвантажених товарів фінансові служби підприємства відслідковують: 1) товари відвантажені, строк оплати яких не настав. 2) відвантажені, але не оплачені в строк ( найчастіше через відсутність кошту покупця) або, що перебувають із відповідальнім зберіганні в покупця ( у зв'язку з високим відсотком браку, відхиленнями від заздалегідь застереженого асортиментів і т.п.).
По першій групі відвантажених товарів виторг реально повинна зробити на рахунок підприємства. Однак м/у моментом відвантаження товару й вступом виторгу на расч. рахунок підприємства є пауза, протягом якої ден. кошту випадають зі сваволя, процесу, і тому в поточнім керуванні обор, капіталом важливо якнайбільше скоротити цей інтервал і прискорити вступ ден. коштів.
Знаходження відвантажених товарів у другій групі свідчить про порушення договірної, розрахунково-касової дисципліни й украй невигідно підприємству, оскільки тривале відволікання коштів з обороту вимагає перегрупування фінансових ресурсів, перерозподілу обор, коштів, залучення додаткових ден. ресурсів у вигляді кредитів. Усе це спричиняє напруженість фінансового стану підприємства, зниження його платоспроможності.
Важливий також контроль над коштами (у касі, банку, поштових переказах, виставлених акредитивах) і іншими розрахунками, що включають дебіторську заборгованість. Ощадливе й раціональне використання ден. коштів, їх вигідне вкладення, що забезпечує ріст власного капіталу, позитивно впливають на платоспроможність підприємства, на своєчасне проведення їм різних розрахунків. Поряд з ден. коштами підприємствам слід освоювати нові фінансові інструменти — векселя, форвардні й ф'ючерсні контракти, ринкові форми кредитування обігового капіталу у вигляді фірмового кредиту, факторингу.
Важливу роль в ефективнім використанні обор. коштів, в оздоровленні фінансового становища підприємства відіграє зниження дебіторської заборгованості, що відволікає кошту з обороту й виникаючої в результаті переплати податків і інших обов'язкових платежів, внесених у вигляді авансу, несвоєчасного повернення коштів підзвітними особами (відрядних, транспортних і інших видатків), появи сумнівної заборгованості після закінчення строків оплати, спірних боргів при порушенні договірних зобов'язань і т.п. Систематичний контроль над станом простроченої заборгованості, за оборотністю коштів у розрахунках — серйозний резерв прискорення оборотності ненормованих обігових коштів і зниження потреби в них.
Notice: Undefined variable: n in /var/www/admin/data/www/studik.lviv.ua/templates/default/template.php on line 112
|
