Warning: The magic method __get() must have public visibility and cannot be static in /var/www/admin/data/www/studik.lviv.ua/zengine/classes/zconfig.php on line 63  Банківські ресурси і їх структура. Пасивні операції комерційних банків

 

Навігація

Банківські ресурси і їх структура. Пасивні операції комерційних банків

1.  Структура ресурсної бази.

2.  Власні кошти банку.

3.  Притягнуті кошти банку.

4.  Позикові кошти банку.

1.  Існує кілька крапок зору на структуру ресурсної бази. Так, наприклад, деякі вчені ділять ресурси комерційного банку на власні й чужі. По такій класифікації відбувається злиття притягнутих і позикових коштів в одну категорію – «чужі кошти». Ми ж звернемося до більш розгорнутої структури банківських ресурсів.

1) 
власний капітал (сукупний капітал)

  •   статутний капітал
  •   фонди
  •   нерозподілений прибуток

2) 
притягнуті кошти

депозитні джерела

  • не депозитні джерела

3) 
позикові кошти

міжбанківський кредит

  •   кредит ЦБ

Капітал банку є джерелом фінансування окремих банківських операцій і критерієм оцінки його фінансового становища. Чим більше розмір КК, тим більше стійкий банк (хоча це негативно впливає на одержання прибутку).

Притягнуті кошти можуть бути дешевими ( вклади до запитання, випуск векселів) і дорогими (термінові депозити); стійкими (випуск сертифікатів) і нестійкими (рахунку д/в). Чим більше питома вага стабільної й дешевої частини пасивів банку, тем стабильнее його положення й вище прибутковість. Хоча тут є одне «але»: кошту на рахунку до запитання найбільш дешеві, але непередбачені, а висока їхня частка в ресурсах послабляє ліквідність банку.

Нарешті, позикові кошти. Це джерело використовується в крайніх випадках, коли всі інші джерела (більш дешеві) вичерпані. Крім дорожнечі є й інша небезпека: висока їхня частка позбавляє банк самостійності, робить його залежним від кредиторів.

2.Власний капітал банку – є реальна сума власних ресурсів, яка може бути використана для виконання наступних функцій:

1) Регулююча функція. Органі банківського нагляду в особі ЦБ установлюють мінімальний рівень банківського статутного капіталу для новостворюваних банків і мінімальний розмір капіталу для діючих банків.

2) Захисна функція. Комерційним банкам, що функціонують в умовах ринку, надається повна економічна самостійність, а також передбачається економічна відповідальність. Суть економічної відповідальності банку укладається в тому, що власні кошти служать забезпеченням його зобов'язань. Іншими словами, банківський капітал є граничною величиною гарантії відповідальності перед вкладниками й кредиторами. Він відіграє роль своєрідної подушки й дозволяє банку продовжувати свою діяльність у випадку виникнення великих непередбачених втрат і витрат. Банки для фінансування такого роду видатків використовують насамперед різні резервні фонди, але можуть бути в житті настільки несприятливі періоди, що й цих фондів недостатньо. У таких випадках використовується статутний капітал. У випадку процедури банкрутства власні кошти комерційного банку використовуються на погашення заборгованості перед бюджетом, власниками облігацій і інших боргових зобов'язань, вкладниками коштів на термінові депозити й депозити до запитання.

3) Оперативна функція. У відмінності від нефінансових організацій для банку оперативні функції капіталу вважаються другорядними. Як правило, банки намагаються уникнути розміщення власних коштів у короткострокові активи. Власні кошти служать для банку джерелом розвитку його матеріальної бази, вони використовуються для придбання будинків, необхідних йому машин, устаткування, обчислювальної техніки й т.п.

Власний капітал включає:

Статутний (акціонерний) капітал, який формується або через емісію акцій, або нагромадження прибутки (капіталізація доходів).

Резервний капітал, який використовується на покриття можливих (непередбачених) видатків. Формується за рахунок відрахувань із чистого прибутку. Його розмір не повинен бути нижче 15% від КК, а якщо ні, то відрахування до Фонду проводяться із прибутку до оподатковування. Якщо досягає своєї граничної величини (визначається Статутом банку), то кошту Фонду повинні капіталізуватися і його формування починається заново.

Спец.фонди (облік емісійної різниці й коштів від переоцінки) і Фонди розвитку формуються із прибутку після оподатковування.

Нерозподілений прибуток, що залишається в розпорядженні банка.

3.Притягнуті ресурси – це тимчасово вільні кошти клієнтів банку, які залучаються для виконання активних операцій.

Операції банку по залученню коштів у внески, їх зберіганню й використанню відповідно до режиму рахунків називають депозитними. З погляду вилучення депозити можуть ділитися на:

1) 
трансакционные рахунку,. Трансакционные рахунки підрозділяються на 4 групи:

  • чековий депозит –- Ноу-рахунок - Рахунку автоматичного перерахування коштів - Засвідчені депозити

2) 
ощадні депозити

3) 
термінові депозити.

Властиво строкові вклади мають на увазі передачу коштів у повне розпорядження банку на строк і на умовах за договором, а після закінчення цього строку строковий вклад може бути вилучений власником у будь-який момент. Розмір винагороди, виплачуваний клієнтові по строковому вкладу, залежить від строку, суми депозиту й виконання вкладником умов договору. Чим длительнее строк і (або) більше сума внеску, тим більше розмір винагороди. Діюча практика передбачає оформлення строкових вкладів на строк 1,3,6,9,12 місяців.

Внески з попереднім повідомленням про вилучення коштів означають, що про вилучення внеску клієнт повинен заздалегідь сповістити банк у певний за договором строк ( як правило від 1 до 3, від 3 до 6, від 6 до 12 і більш 12 місяців). Залежно від строку повідомлення визначається й процентна ставка по внесках.

Крім депозитних джерел залучення коштів комерційні банки використовують у своїй практиці й так звані «не депозитні». Вони характеризуються тим, що банк одержує гроші через реалізацію боргових зобов'язань на грошовому ринку. Специфіка не депозитних джерел укладається в наступному:

·  ініціатива залучення належить банку, а не вкладникові;

·  це джерело широко використовується великими банками, які мають вільний доступ до грошових ресурсів;

·  не депозитні джерела – це оптовий (не персоніфікований) бізнес, тому що боргові зобов'язання реалізуються великим інвестором на великі суми.

Позикові кошти представлені міжбанківським кредитом, який надається з метою регулювання ліквідності банку, для вирівнювання міжбанківського платіжного обороту й, нарешті, прибуткового розміщення надлишкової ліквідності. Банки, які мають надлишкову ліквідність, намагаються прибутково її розмістити, а банки, які відчувають дефіцит ліквідності – поліпшити своє положення за рахунок МБК.

Notice: Undefined variable: n in /var/www/admin/data/www/studik.lviv.ua/templates/default/template.php on line 112 Кофеварки купить
ноутбуки Acer