|
У ринковій економіці бізнес-план є робочим інструментом, використовуваним у всіх сферах підприємництва. Цей план дає характеристику процесу функціонування фірми, показує, яким образом її керівники збираються досягтися виконання поставлених завдань, у першу чергу - підвищення прибутковості компанії. Добре розроблений план допомагає фірмі рости, завойовувати нові позиції на ринку, де вона функціонує, становити більш глибокі перспективні плани свого розвитку, концепції проведення нових товарів і послуг і вибирати раціональні способи їх реалізації.
Бізнес-план як правило, систематично обновляється, у нього вносяться зміни, зв'язані як зі змінами, що відбуваються усередині фірми, так і зі змінами на ринку, де діє фірма, і в економіці в цілому. Таким чином, бізнес-план допомагає підприємцеві оцінювати прогрес своєї справи на основі внутріфірмового й макроекономічного аналізу й контролювати поточні операції.
Основною метою розробки бізнес-плану є планування господарської діяльності фірми на найближчий і віддалені періоди відповідно до потреб ринку й можливостями одержання необхідних ресурсів. Інші цілі розробки плану бізнесу можуть бути різними, наприклад:
* усвідомити ступінь реальності досягнення намічених результатів;
* довести певному колу осіб доцільність реорганізації роботи вже існуючої фірми або створення нової;
* переконати співробітників компанії в можливості досягнення якісних або кількісних показників, намічених у проекті й ін.
Бізнес-план, також, покликано допомогти підприємцеві розв'язати наступні основні завдання, пов'язані з функціонуванням фірми:
* визначити конкретні напрямки діяльності, перспективні ринки збуту й місце фірми на цих ринках;
* оцінити витрати, необхідні для виготовлення й збуту продукції, порівняти їх із цінами, по яких будуть продаватися товари, щоб визначити потенційну прибутковість проекту;
* виявити відповідність кадрів фірми й умов для мотивації їх праці вимогам по досягненню поставлених цілей;
* проаналізувати матеріальне й фінансове становище фірми й визначити, чи відповідають матеріальні й фінансові ресурси досягненню намічених цілей;
* прорахувати ризики й передбачити труднощі, які можуть перешкодити виконанню бізнес-плану.
У сучасній практиці бізнес-план виконує чотири функції. Перша з них пов'язана з можливістю його використання для розробки стратегії бізнесу. Ця функція життєво необхідна в період створення підприємства, а також при виробленні нових напрямків діяльності.
Друга функція - планування. Вона дозволяє оцінити можливості розвитку нового напрямку діяльності, контролювати процеси усередині фірми.
Третя функція дозволяє залучати кошти - позички, кредити. У сучасних російських умовах без кредитних ресурсів практично неможливо здійснити який-небудь значний проект, однак одержати кредит непросто. Головна причина укладається не стільки в проблемі високих процентних ставок, скільки в зрослій безповоротності кредитів. У цій ситуації банки ухвалюють цілий комплекс заходів щодо забезпечення повернення коштів, серед яких слід зазначити вимоги банківських гарантій, реальної застави й інші, але вирішальним фактором при наданні кредиту є наявність проробленого бізнес-плану.
Четверта функція дозволяє залучити до реалізації планів компанії потенційних партнерів, які побажають вкласти в проведення власний капітал або наявну в них технологію. Рішення питання про надання капіталу, ресурсів або технології можливо лише при наявності бізнес-плану, що відображає курс розвитку компанії на певний період часу.
Таким чином, внутріфірмове планування є невід'ємною частиною будь-якого підприємства, незалежно від його розміру. Бізнес-план узагальнює аналіз можливостей для початку або розширення бізнесу в конкретній ситуації й дає чітка вистава про те, яким образом менеджмент даної компанії має намір використовувати цей потенціал. Велике його значення й для залучення ділових партнерів, створення спільних підприємств. А також, для одержання фінансування.
Підготовка й ефективне використання бізнес-плану має таким чином, першорядне значення Цей план може бути розроблений менеджером, керівником, фірмою, групою фірм або консалтинговою організацією. Для визначення стратегії розвитку великої фірми складається розгорнутий бізнес-план. Нерідко вже на стадії його підготовки визначаються потенційні партнери й інвестори. Що стосується тимчасового аспекту бізнесрпланування, то більшість фірм становлять плани на рік. У них детально розглядаються різні напрямки діяльності фірми в цей період і швидко характеризується подальший розвиток. Деякі фірми становлять плани на строк до 5 років і лише великі компанії, що твердо коштують на ногах, планують на період більш п'яти років".
Існують два основні підходи до розробки бізнес-плану. Перший укладається в тому, що бізнес-план складається найманою групою фахівців, а ініціатори проекту беруть участь у ньому за допомогою підготовки вихідних даних. Інший підхід - коли ініціатори проекту самі розробляють бізнес-план, а методичні рекомендації одержують у фахівців, зокрема, у можливих інвесторів. Для російської практики другий підхід є найбільш правильним. Ініціатори проекту звичайно є фахівцями у виробничих питаннях, але як правило, досить слабко розбираються в тонкощах фінансового забезпечення проекту й збуту продукції. Ці питання розробляють наймані фахівці.
У бізнес-плані оцінюється перспективна ситуація як усередині фірми, так і поза неї. Він особливо необхідний керівництву для орієнтації в умовах акціонерної власності, тому що саме за допомогою бізнес-плану керівники компанії ухвалюють рішення щодо нагромадження прибутки й розподілі її частини у вигляді дивидендів між акціонерами. Цей план використовується при обґрунтуванні заходів щодо вдосконалювання й розвитку організаційно-виробничої структури фірми, зокрема для обґрунтування рівня централізації керування й відповідальності співробітників. Слід зазначити, що зазначений план, як правило, активно допомагає координувати діяльність партнерських фірм, організовувати спільне планування розвитку груп фірм, зв'язаних кооперуванням і виготовленням однакових або взаємодоповнюючих продуктів. У такому випадку фірмирпартнери здійснюють загальне фінансування.
Поряд із внутріфірмовими функціями, бізнесрпланування має велике значення при визначенні стратегії планування на макрорівні. Сукупність довгострокових бізнес-планів підприємств становить інформаційну базу, яка є основою для розробки національної політики планування в рамках державного регулювання економіки.
Таким чином, найбільшою мірою бізнес-план використовується при оцінці ринкової ситуації як поза фірмою, так і усередині неї, при пошуку інвесторів. Він може допомогти великим підприємцям розширити справа за допомогою покупки акцій іншої фірми або організації нової виробничої структури, а також є основою для формування загальнодержавної стратегії планування.
Важливе значення має структура бізнес-плану, який являє собою досить складний документ, що включає в себе опис компанії, її потенціалу, оцінку внутрішнього й зовнішнього середовища бізнесу, конкретні дані про розвиток фірми. Хоча зовні бізнес-плани можуть відрізнятися друг від друга, склад їх розділів залишається практично незмінним, а саме: коротке втримування (резюме), характеристика галузі, опис створюваної компанії й вироблених нею продуктів і послуг, дослідження й аналіз ринку, плани маркетингу, виробничий і фінансовий плани, а також оцінка можливих ризиків і страхування.
Оформлення бізнес-плану починається з підготовки титульного аркуша. Він повинен відразу забезпечити інформацію про те, де, коли й ким складений даний документ. Тут же вказується назва проекту, яка повинна коротко й чітко формулювати ідею, закладену в бізнес-плані.
Друга сторінка плану містить зміст, який повинний відображати його структуру. Це номенклатура розділів або параграфів. При будь-якому варіанті втримування повинне бути чітко оцифровано, обов'язково арабськими цифрами. Потім іде введення, у якім зазначено завдання складання бізнес-плану й коло осіб, яким він адресований. Доцільно також відзначити, чому виникла необхідність у створенні даного проекту або інвестиційного задуму.
Обсяг роздягнула "Можливості фірми" (резюме) не повинен перевищувати декількох сторінок. У цьому розділі вказується все головне, що повинне бути понято й оцінене потенційним інвестором, тобто, інформація, що дає виставу про фірму, що й забезпечує всі необхідні дан, що характеризують її комерційну діяльність. У пріоритетному порядку вказуються напрямки діяльності компанії, по кожному напрямкові визначаються цільові ринки й відповідальні особи. Укладачі плану повинні коротко й чітко сформулювати основні цілі проекту, а також його конкретні завдання. Таким чином, у розділі повинні бути освітлені основні цілі фірми. Її стратегія, розроблені для її досягнення конкретні заходи.
Ці дані доцільно представити у формі таблиці, що містить опис ділових приймань, які збирається використовувати фірма й відповідних їм заходів, спрямованих на рішення конкретних завдань у рамках обраної стратегії. Доцільно також визначити в таблиці коло осіб, відповідальних за виконання різних заходів. Вказівка там же точних строків реалізації важливо як для укладача плану, так і для потенційного інвестора. Визначення в бізнес-плані тимчасових рамок показує, що план розроблений докладно й сумлінно.
У розділі "Види товарів і послуг" описуються всі товари й послуги фірми, які пропонуються на ринку покупцям. Підготовці роздягнула передує значна попередня робота з вибору товару або послуги, який повинен стати основою бізнесу фірми. У рамках даного розділу необхідно докладно описати пропоновані товари й послуги, указати їхні основні переваги в очах споживача, а також наявні недоліки й заходу для їхнього подолання. Особливо слід підкреслити різницю тим часом, що презентовано на ринку в цей час, і тим, що збирається в майбутньому запропонувати фірма, тому що вихід на ринок і ріст обсягів продажів прямо залежить від унікальних властивостей представленого в бізнес-плані продукту.
Ціль роздягнула "Ринкові дослідження й аналіз збуту" - надати інвесторові достатні фактичні матеріали щоб переконати його в конкурентоспроможності розглянутого проекту, а також, допомогти підприємцеві визначити, хто буде купувати його товар і де його ніша на ринку. Цей розділ є одним з найбільш важких і важливих, тому що він побудований на ринкових оцінках, які безпосередньо впливають на фінансових і виробничий плани компанії. У даному розділі підприємець повинен освятити наступні питання:
1. Типи ринків, на яких діє фірма.
2. Основні сегменти ринків по кожному виду товарів або послуг.
3. Фактори, що впливають на попит на кожному із сегментів ринку.
4. Перспективи зміни потреб покупців і можлива реакція компанії на ці зміни.
5. Реальний стан і прогнози розвитку ємності використовуваних сегментів ринку на найближчий час і на більш віддалену перспективу.
6. Реакція ринку на нові товари.
У деяких бізнес-планах в окремий розділ виділяється оцінка конкуренції на ринках збуту. Цей розділ присвячений аналізу ринкової кон'юнктури, характеристиці конкурентів, їх стратегії й тактиці. Оцінюючи діяльність конкурентів, необхідно дати відповідь на наступні питання:
1. Наскільки область діяльності фірми піддається змінам?
2. чи Велике число фірм, що пропонують подібні товари й послуги?
3. Яку частину ринку контролюють фірмиуконкуренти?
4. Як обстоят справи у фірмеконкурентів з доходами, впровадженням нових технологій, рекламою й послепродажным обслуговуванням?
5. Що є предметом найбільш твердої конкуренції в даній сфері діяльності (ціна, якість, послепродажное обслуговування й ін.)?
Для оцінки фірмеконкурентів доцільно скласти таблицю, що містить їхні основні характеристики: місце розташування, частка ринку, обсяги продажів. Для оцінки ступеня ризику необхідно також указати передбачувані втрати, які може понести компанія й наявність вільної ніші для вступу на ринок нового діючого агента. Якщо ця ніша дуже мала або зовсім отсутствует, то підприємство не витримає конкуренції.
Для оцінки порівняльних переваг компанії можна використовувати метод сегментації ринків по основних конкурентах, що дозволяє систематизувати інформацію з гідностей і недолікам фірми і її головних конкурентів. Для цього основні фактори розбиваються на групи й по кожному з них фірма і її конкуренти повинні одержати оцінку в балах по шкалі від 0 до 5 балів, яка відображає положення фірми на ринку. Ця інформація в бізнес-плані звичайно представлена також у вигляді таблиці. (Див. додаток).
У розділі бізнес-плану, присвяченому маркетингу, висвітлюються способи досягнення намічуваних обсягів продажів і доведення продукції, що випускається, до споживача. Необхідно, щоб у плані була зазначена загальна стратегія маркетингу, прийнята на фірмі, схема ціноутворення й реалізації товару, а також методи стимулювання росту обсягів продажів. Велике значення мають також організація послепродажного обслуговування клієнтів, реклама товарів, що випускаються, і формування суспільної думки про товари й фірмі, їх випускаючої.
Розділ "Плани проведення" включається в бізнес-план тільки тими підприємцями, які збираються займатися проведенням товарів. Головне завдання тут - переконати потенційних партнерів, що фірма могтиме провадити необхідну кількість товару необхідного якості в потрібний термін. Іншими словами, підприємець повинен показати, що він дійсно в стані організувати ефективне проведення. Звичайно виробничий план містить у собі наступні структурні елементи:
1. Характеристика виробничого циклу.
2. Аналіз розміщення підприємства з погляду таких факторів, як близькість до ринків збуту, постачальникам, наявність кваліфікованих трудових ресурсів, транспортні видатки, рівень розвитку інфраструктури.
3. Оцінка необхідних факторів проведення й динаміка їх зміни.
4. Оцінка постачальників сировини й матеріалів з погляду їх надійності, досвіду співробітництва й ін.
5. Нормативні акти, що стосуються проведення, а також строки, що впливають на характер і, відкриття й функціонування підприємства.
6. Витрати проведення й динаміка їх зміни.
У розділі "Оцінка ризику й страхування" висвітлюються проблеми, які можуть виникнути у фірми в процесі реалізації проекту й основні методи захисту від потенційних труднощів. Даний розділ містить наступні складові частини:
* перелік можливих ризиків із вказівкою ймовірності їх виникнення й очікуваного збитку від цього,
* організаційні заходи щодо профілактики й нейтралізації ризиків,
* програма страхування від ризиків.
Розділ бізнес-плану, що стосується фінансового плану, необхідно присвятити оцінці потенціалу фірми й плануванню її фінансової діяльності з метою досягнення життєздатності компанії й ефективного використання наявних коштів. У даному розділі втримуються наступні планово-звітні документи:
* оперативний план;
* план доходів і видатків;
* план руху грошових коштів;
* балансовий звіт.
Зазначені документи носять планово-звітний характер. Планування здійснюється на основі прогнозу майбутньої діяльності фірми в рамках певного періоду часу. Звіт складається за минулий період часу. Наведені в цих документах дані використовуються далі для аналізу фінансового стану фірми.
У розділі "Стратегія фінансування" викладається план створення нової фірми або розширення вже функціонуючої. При складанні цієї частини бізнес-плану підприємець зобов'язано розглянути наступні питання:
* кошту, необхідні для реалізації пропонованого проекту;
* джерело інвестицій;
* строки окупності й розміри очікуваного доходу від реалізації проекту.
Крім зазначених розділів бізнес-плану, доцільно також включити в нього організаційний план, що містить коротку характеристику організаційної структури компанії, відомості про персонал, інформацію про правове забезпечення діяльності фірми.
Наприкінці бізнес-плану приводиться фактографічна інформація, а саме: повне найменування підприємства або фірми, юридична адреса, номери контактних телефонів, телекс, факс, а також назви організацій і телефони, по яких читач плану зможе одержати якщо буде потреба додаткову інформацію.
Отже, бізнес-план є складним за структурою документом. Його параграфи й розділи повинні охоплювати всі аспекти діяльності підприємства. Склад розділів може видозмінюватися залежно від типу розв'язуваного завдання.
При формуванні бізнес-плану особлива увага треба приділити мові й стилю. У рамках підготовки плану правильно обраний стиль викладу часто виявляється запорукою успіху при залученні інвесторів. Оборотний увага на двоїстий характер бізнес-плану. З одного боку, це серйозний аналітичний документ, а з іншого - кошт реклами. Відповідно до цієї особливості потрібно вибрати й мову бізнес-плану. Він повинен бути зрозумілий усім, особливо фінансистам і потенційним партнерам. Часто фахівець, що становить бізнес-план, використовує в тексті сленг свого професійного середовища.
Він зрозумілий тільки людям, що працюють у тій же галузі, але малозрозумілий для інвестора, який звичайно є фахівцем в області фінансового менеджменту й не розбирається у виробничих тонкощах. Слід також сказати й про орфографію й пунктуації. Помилки в цій області можуть вселити читачеві негативне відношення до автора плану, а, отже, і до підприємства в цілому.
При складанні бізнес-плану необхідно також пам'ятати, що інформація, представлена в ньому, повинна бути ємної, чіткої й у той же час короткої. Часто недосвідчені підприємці при складанні бізнес-планів використовують прикметники досить експресивного фарбування, однак краще уникнути зайвої емоційності при викладі, а замість цього включити в план цифрові показники. Вони набагато скромніше, але більш ефективно впливають на потенційних ділових партнерів. Однак, при великій кількості різних цифрових матеріалів їх сприйняття й оцінка утрудняються, особливо при першім ознайомленні із планом. У зв'язку із цим рекомендується перевірений метод згортання інформації: її класифікують по певних категоріях (показникам) і представляють в аналітичній (табличної) або графічній формі. У систематизованому виді, коли можлива порівняльна оцінка, цифрові дані сприймаються набагато легше, а значить і результативніше. Рекомендується крім того, привести цитати солідних авторів, які підкреслять ідею, що викладається в проекті. Звичайно, посилання на авторитетне джерело не зможе замінити творчу думку, але цитата може бути наведена, щоб зняти в читача напруга від сприйняття потоку нових ідей, незнайомого матеріалу або рясної цифровой інформації.
Що стосується повноти викладу бізнес-плану, то від її рівня багато в чому залежить його успішне використання. Хоча склад розділів плану може варіюватися автором за його розсудом, це не означає, що за бажанням укладача можуть бути випущені важливі розділи, що стосуються, наприклад, цифрових значень доходів. Навпаки, чим більше й доказательнее буде такого роду інформація, тем ефективніше буде впливати бізнес-план на потенційного учасника бізнесу.
Таким чином, бізнес-план повинен бути написаний діловою мовою, дохідливим, живим, але не примітивним. Виключається використання професійних термінів, незрозумілих неспеціалістові в даній області. Необхідно відзначити, що банки й інвестиційні компанії щодня розглядають безліч пропозицій. Тому бізнес-план повинен бути підготовлений з урахуванням вимог і стандартів організацій і осіб, яким передбачається представити цей документ.
Ще одне, досить важливе міркування. При розробці програми бізнесу дуже важливо, щоб вона, по можливості, не була орієнтована тільки на один партнера. Важливо врахувати, що на російському ринку є занадто багато компаній, " яйця, що складають усі, в один кошик", і це одна із причин економічної нестабільності, що зберігається. Фірми, що роблять ставку на єдиного клієнта, мають усі шанси виявитися не при справах, якщо в замовника виникають серйозні проблеми; адже його ніким замінити.
Ще одна перешкода на шляху диверсифікованості підприємств має політичний характер. Місцеві адміністрації найчастіше своєю волею обмежують кількість ділових зв'язків компаній, що перебувають на їхній території, для того, щоб утримати ціни на більш низькому рівні.
У результаті замкнутості на один партнера або групу партнерів закріпачується конкуренція, ростуть заборгованості між підприємствами, борги банкам і бюджету. Одержуючи незалежність колишній підрозділ якого-небудь підприємства втрачає гарантований шматок хліба, але кращі результати виходять саме тоді, коли його немає.
Бізнес-план служить для підприємств важливим інструментом залучення фінансових ресурсів, а для інвесторів - гарантією надійного й вигідного приміщення капіталу.
БП- докладний, чітко структурований і ретельно підготовлений документ, що описує цілі й завдання, які необхідно розв'язати підприємству, способи досягнення поставлених цілей і техніко-економічні показники підприємства й/або проекту в результаті їх досягнення.
Принципи БП:
• гнучкість;
• безперервність;
• коммуникативность;
• интеративность;
• багатоваріантність;
• принцип участі;
• адекватність.
Структура бізнес-плану:
• Титульна сторінка;
• Резюме проекту;
• Опис компанії;
• Розділ «Аналіз стану справ у галузі»;
• Істота пропонованого проекту;
• Дослідження й аналіз ринку;
• План маркетингу;
• План проведення;
• Організаційний план і керування персоналом;
• Розділ «Аналіз ризиків»;
• Фінансовий план;
• Додаток.
Notice: Undefined variable: n in /var/www/admin/data/www/studik.lviv.ua/templates/default/template.php on line 112
|
