|
Бюджетний процес, як визначає його Бюджетний кодекс (ст. 6), - регламентована нормами права діяльність органів державної влади, органів місцевого самоврядування й учасників бюджетного процесу по складанню й розгляду проектів бюджетів, проектів бюджетів державних позабюджетних фондів, затвердженню й виконанню бюджетів і бюджетів державних позабюджетних фондів, а також по контролю над їхнім виконанням.
Тривалість бюджетного процесу, який включає чотири стадії, триває близько трьох років складання проекту бюджету, його розгляд і затвердження займають близько року, виконання, або бюджетний період, - з 1 січня по 31 грудня (календарний рік), складання звіту про виконання бюджету і його затвердження - вісім місяців.
Завдання й учасники бюджетного процесу. Перед бюджетним процесом коштують наступні важливі завдання:
1) максимальне виявлення всіх матеріальних і фінансових резервів з метою досягнення істотного прогресу на шляху до
збалансованого ринку;
2) визначення доходів бюджету по окремих податкових і інших платежах, а також загального обсягу відповідно до прогнозів і цільовими програмами соціально-економічного розвитку;
3) установлення видатків бюджету по цільовім призначенню, а також загального обсягу виходячи з потреби безперебійного
фінансування всіх заходів загальнодержавного значення, передбачених бюджетом;
4) узгодження бюджету із загальною програмою фінансової стабілізації, спрямованої на подолання грошово-кредитної
кризи й інфляційних тенденцій в економіці й забезпечення стабільності національної грошової одиниці;
5) скорочення й ліквідація бюджетного дефіциту за рахунок економічно виправданих джерел;
6) здійснення бюджетного регулювання з метою збалансованості бюджетів різного рівня шляхом перерозподілу
джерел доходів держави між ними, а також між сферами господарства, економічними регіонами;
7) підвищення ролі перспективного бюджетного планування (прогнозування), яке забезпечить пропорційність і
збалансованість усіх великомасштабних соціально-економічних програм;
8) контроль над фінансовою діяльністю юридичних осіб і доходами окремих громадян при виконанні ними податкових
зобов'язань;
9) автоматизація процесу складання й виконання бюджетів через автоматизовану систему фінансових розрахунків із
широким використанням електронно-обчислювальної техніки.
Учасниками бюджетного процесу є (ст. 152 Бюджетного кодексу):
- Президент і органі законодавчої (представницької) влади;
- органі виконавчої влади (вищі посадові особи суб'єктів, глави місцевого самоврядування, фінансові
органі, органі, що здійснюють збір доходів бюджету, інші вповноважені органі);
- органі грошово-кредитного регулювання;
- органі державного й муніципального контролю;
- державні позабюджетні фонди;
- головні розпорядники й розпорядники бюджетних коштів і ін. Принципи організації бюджетного процесу:
1)
єдність, що виражається в єдиній правовій базі, єдиної бюджетної класифікації, єдності форм бюджетної
документації, необхідної для статистичної й бюджетної інформації при складанні консолідованого бюджету й
територій, єдності грошової системи;
2)
самостійність кожного учасника здійснювати бюджетний процес. Забезпечується наявністю власних і
регулюючих джерел доходів, а також правом визначати напрямку їх використання;
3) балансовий метод, який укладається у встановленні правильного співвідношення між доходами й видатками бюджетів.
Це повинне забезпечити стабільність бюджету й необхідні пропорції в розподілі коштів між сферами господарства,
економічними регіонами. Важлива умова методу - відповідність
видатків бюджету його доходам, створення фінансових резервів. Цей
принцип - головна мета всієї фінансової політики.
Складання проектів бюджетів здійснюється Урядом не пізніше, чим за десять місяців до початку чергового фінансового року. Йому передує розробка прогнозів соціально-економічного розвитку, суб'єктів, муніципальних утворів і галузей економіки, а також підготовка зведених фінансових балансів, на основі яких здійснюється розробка проектів бюджетів.
Безпосередня робота зі складання проектів бюджетів проводиться Міністерством фінансів і його фінансовими органами, а також податковими й митними органами. При складанні проектів бюджетів використовуються різні методи:
- метод економічного аналізу - визначається ступінь виконання бюджету за минулий гол і встановлюється ступінь виконання за минулий рік, виявляються причини відхилень;
- нормативний метод, в основі якого лежать нормативи фінансових витрат на одиницю надаваних державних
або муніципальних послуг;
- экстраполяционный метод - виходячи зі звітних даних за попередні роки на основі динаміки визначаються фінансові показники, і отримані суми екстраполюються на майбутній рік.
Одночасно із проектом федерального бюджету Міністерство фінансів розробляє основні показники федерального бюджету на середньострокову перспективу.
Перспективний фінансовий план містить дані про прогнозні можливості бюджету по мобілізації доходів, залученню державних і муніципальних запозичень і фінансуванню основних видатків бюджету. Він складається на три роки (рік, на який складається бюджет, плановий період - наступні два роки).
Розгляд і затвердження бюджетів здійснюється в законодавчих органах Федеральних Зборах (парламенті), законодавчих (представницьких) органах суб'єктів і органах місцевого самоврядування.
Рада Державної Думи протягом доби після його одержання направляє всі матеріали в Комітет з бюджету для підготовки висновку. На підставі висновку даного Комітету вирішується питання про прийняття Проекту федерального закону про бюджет до розгляду в Держдумі або поверненню в Уряд на доробку.
Держдума розглядає Проект федерального бюджету на черговий фінансовий рік у чотирьох читаннях.
При розгляді законопроекту про федеральний бюджет у першім читанні обговорюються концепція й прогноз соціально-економічного розвитку на черговий фінансовий рік, основні напрямки бюджетної й податкової полеміки, основні принципи й розрахунки по взаєминах федерального бюджету й бюджетів суб'єктів, проект програми державних зовнішніх запозичень у частині джерел зовнішнього фінансування дефіциту федерального бюджету. Крім того, розглядаються основні характеристики федерального бюджет на майбутній рік, до яких ставляться (ст. 199 Бюджетного кодексу):
- доходи федерального бюджету по групах, підгрупах і статтям класифікації доходів бюджетів;
- розподіл доходів від федеральних податків і зборів між федеральним бюджетом і бюджетами суб'єктів;
- дефіцит федерального бюджету в абсолютних цифрах і у відсотках до видатків федерального бюджету й джерела його покриття;
- загальний обсяг видатків федерального бюджету на майбутній гол.
У другім читанні Держдума затверджує видатки федерального бюджету по розділах функціональної класифікації видатків бюджетів у межах загального обсягу федерального бюджету, затвердженого в першім читанні, і розмір Федерального фонду фінансової підтримки суб'єктів.
Держдума в третьому читанні затверджує видатки федерального бюджету по підрозділах функціональної класифікації видатків бюджетів і головним розпорядникам коштів федерального бюджету по всіх рівнях функціональної класифікації видатків бюджетів, а також видатки федерального бюджету на фінансування федеральних цільових програм, федеральної адресної інвестиційної програми в межах видатків, затверджених у другім читанні по розділах федеральною бюджету.
Заключне, четверте читання федерального закону про федеральний бюджет закінчується прийняттям закону у федеральному бюджеті в цілому.
Прийнятий Держдумою закон про федеральний бюджет на черговий фінансовий рік протягом п'яти днів від дня прийняття передається на розгляд Ради Федерації, яка обговорює федеральний бюджет протягом 14 днів і схвалює його ( чи ні) у цілому. Після схвалення Радою Федерації закон направляється на підпис Президентові й оприлюднення.
Виконання бюджету починається після затвердження федерального бюджету Парламентом і підписи його Президентом. Уряд за узгодженням з нижчестоящими виконавчими органами суб'єктів і місцевого самоврядування організує порядок виконання дохідної й видаткової частин бюджету.
Найважливіше завдання виконання бюджету - забезпечення повного й своєчасного вступу податків і інших платежів у цілому й по кожнім джерелу, а також фінансування заходів у межах затверджених по бюджету сум і протягом того фінансового гола, на який затверджений бюджет.
Безпосередня робота з виконання федерального бюджету проводиться Міністерством фінансів, його підрозділами й органами, а також Міністерством по податках і зборам і Державним митним комітетом і їх органами на місцях.
При виконанні бюджету важливе значення має правильне й економічно обґрунтоване розподіл усіх видів платежів і асигнувань затвердженого бюджету, яке здійснюється по бюджетному розпису.
Бюджетний розпис - документ про поквартальний розподіл доходів і видатків бюджету й вступів із джерел фінансування дефіциту бюджету, що встановлює розподіл бюджетних асигнувань між одержувачами бюджетних коштів, що й складається відповідно до бюджетної класифікації.
Організація виконання бюджетів і позабюджетних покладена на Федеральне казначейство, важливу структуру Мінфіну.
Notice: Undefined variable: n in /var/www/admin/data/www/studik.lviv.ua/templates/default/template.php on line 112
|
