|
Гроші - економічна категорія, у якій проявляються й при участі якої будуються суспільні відносини: гроші виступають як самостійну форму мінової вартості, кошту обігу, платежу й нагромадження. Гроші виникають за певних умов здійснення проведення й економічних відносин у суспільстві й сприяють подальшому їхньому розвитку. Під впливом мінливих умов розвитку економічних відносин змінюються й особливості функціонування грошей. До безпосередніх передумов появи грошей ставляться: перехід від натурального господарства до проведення товарів і обміну товарами; майнове відокремлення виробників товарів - власників виготовленої продукції. У первісний період існування людського суспільства панувало натуральне господарство, у якім проводилася продукція, призначена для власного споживання. Поступово в інтересах збільшення проведення, а в певній мері під впливом природних умов відбувалася спеціалізація людей на виготовленні певних видів продукції. При цьому зросла кількість продукції виявилася можливим використовувати не тільки для задоволення потреб виробника, але й для обміну на іншу продукцію, необхідну даному виробникові. Така найважливіша передумова виникнення обміну продукції. Перехід до проведення товарів і обміну товарами супроводжувався насамперед тим, що замість виготовлення продукції для задоволення власних потреб господарюючого суб'єкта розвивалося проведення продукції для обміну на інші товари або для реалізації. Такий перехід ґрунтувався на спеціалізації виробників на виготовленні певних видів продукції, що збільшувало її проведення на основі підвищення продуктивності праці. Майнове відокремлення товаровиробників, що є власниками вироблених товарів, дозволяло обмінювати приналежні їм товари на інші або реалізувати товари за гроші. Отже, обмін товарами може відбуватися при наявності потрібних товарів у сторін, що вступають в обмінну угоду. Однак це суттєво обмежує можливості обміну товарів. До того ж при обміні повинні враховуватися інтереси товаровиробників і дотримуватися вимога еквівалентності вартості обмінюваних товарів, що у свою чергу також обмежує обмін, у тому числі у зв'язку з неподільністю обмінюваних товарів (наприклад, великої рогатої худоби).Дотримання вимог еквівалентності обміну припускає вимір вартості товарів виходячи з витрат праці на їхнє виготовлення. Розвиток обміну, поступове зростання його інтенсивності викликало використання спочатку окремих видів товарів (худоби, хутра), а потім дорогоцінних металів ( головним чином золота) у якості загального еквівалента. Виділенню золота як загального еквівалента й в остаточному підсумку в якості грошей сприяла його однорідність, подільність і схоронність від псування. Перехід від натурального господарства до товарного, а також вимога дотримання еквівалентності обміну обумовили необхідність появи грошей, без участі яких неможливий масовий обмін товарів, що складається на основі виробничої спеціалізації й майнової відособленості товаровиробників. Виникнення грошей і їх застосування супроводжувалося немаловажними наслідками. Поява грошей дозволила подолати вузькі рамки взаємного обміну окремих виробників товарами й створити умови для виникнення ринку, в операціях якого можуть брати участь багато власників різних товарів. Це, у свою чергу, сприяло подальшому розвитку спеціалізації проведення й підвищенню його ефективності. Важливе значення мало те, що завдяки застосуванню грошей з'явилася можливість розділити одноразовий процес взаємного обміну товарами ( ---) на два різночасне здійснюваних процесу: перший полягає в продажі свого товару ( --Д). другий - у придбанні потрібного товару іншим часом і в іншому місці ( Д--). При В результаті таких процесів рух грошей придбав самостійне значення, відділилося від руху товарів. Ще більшу самостійність функціонування грошей одержало у зв'язку із заміщенням повноцінних грошей, що володіють власною вартістю, грошовими знаками, а також при наступнім скасуванні фіксованого золотого втримування грошової одиниці. При цьому в обороті стали функціонувати гроші, що не володіють власною вартістю, що дозволило емітувати грошові знаки відповідно до потреби обороту, незалежно від наявності золотого забезпечення.
Функції грошей розглядаються як прояв їх сутності. Функції можуть виконуватися тільки при участі людей.
Захід вартості, тобто здатність грошей вимірювати вартість усіх товарів, служити посередником при визначенні ціни. Товари порівнянні за допомогою грошей тому, що вони як гроші є продуктами людської праці, мають однорідну з ними базу порівняння. Виражена в грошах вартість товару є його ціною або грошовою формою товару. захід вартості - гроші виконують, що як подумки представляються ідеальні гроші.
Ціну може мати тільки той товар, який перебуває у відносній формі вартості. Самі гроші ціни не мають, їхня вартість не може бути визначена в них самих вони мають купівельну спроможність, яка виражається в абсолютній кількості товарів, яку можна купити. Захід вартості- це економічна функція грошей, незалежна від держави. Гроші як захід вартості є суспільним вартісним еквівалентом.
Масштаб цін (англ. measure of prices) - технічна функція грошей; кошт вираження вартості в грошових одиницях. М. ц. носить юридич. характер, залежить від волі госсва й служить для вираження не вартості, а ціни товару. Через М. ц. ідеальна ціна, що подумки представляється, товару як показник величини вартості перетвориться в ринкову ціну (див. Ціна ринкова), виражену в нац. ден. одиницях. При обігу металлич. грошей госсу законодавчо фіксувало М. ц. - вагове кіллу металу, закріплене за ден. одиницею. Поява М. ц. пов'язане з переходом від штучних до вагарень металлич. грошам в умовах відділення ремесла від землеробства, розвитку товарного произова, зміцнення вагової системи грошового рахунку. Ще в VIII в. до н.е. зверталися злитки з відрізнить, знаком, що засвідчують їхня вага. Коли вперше стали чеканити монети, М. ц. збігався з їхнім ваговим утримуванням, що відбилося в назві неуводити, увести до ладу-рых ден. одиниць (напр., фунт стерлінгів спочатку являв собою фунт срібла 9252й проби - англ. sterling silver). У ході историч. розвитку М. ц. відокремився від вагового втримування. Це було зв'язано зі зношуванням і особливо псуванням монет, зменшенням їх вагового втримування правителями, переходом від менш коштовних до більш коштовних металів - від міді до срібла, а потім до золота. У результаті виникло протиріччя між офиц. М. ц. і реальним металлич. утримуванням ден. одиниці. Формою дозволу цього протиріччя стала заміна офиц. М.ц. фактичним, установлюваним на ринку стихійно. Зміна М. ц. відбувалося при утворі нових ден. систем, проведенні ден. реформ, при девальваціях і ревальвациях. Укрупнення М. ц. відображає зниження покупат. здатності грошей стосовно товарів, иностр. валютам. Після 2-й світової війни (1939-45) М. ц. у країнах Заходу 500 раз зменшувався в результаті девальвацій і тільки 10 раз збільшувався у зв'язку з ревальвациями. У зв'язку із припиненням розміну кредитних грошей на золото і їх знеціненням підсилився мистецтв, характер М. ц. Це було пов'язане з відривом протягом длит, часу фиксируемой гос-вом ціни золота від його вартості. Після 2-й світової війни протягом майже 30 років М. ц. установлювався на базі офиц. ціни золота, певної Бреттонвудским угодою 1944, що й склала 35 дол. за тройскую унцію (31,1035 г). Така ціна зберігалася незмінної до девальвацій долара в 1971 і 1973, коли була підвищена спочатку до 38, а потім до 42,22 дол. за тройскую унцію. Золоті запаси казначейств і центральних банків були переоцінені за ціною вільного ринку. У зв'язку з відривом фиксируемой гос-вом ціни золота від його вартості офиц. М. ц. втратив экономич. зміст. Совр. функція грошей як заходу вартості реалізується на основі фактич. ринкового М. ц., доырый виступає в якості одиниці порівняння цін. У результаті реформи світової валютної системи й уведення Ямайської валютної системи (1976-78) офиц. ціна золота й золоте втримування ден. одиниць скасовані. У быв. СРСР роль М. ц. відіграв рубль (рівний 100 коп.). При обміні грошей в 1961 усі ціннісні характеристики (доходи, ціни і т.д.) були укрупнено в співвідношенні 1:10; золоте втримування рубля підвищено з 0,222168 до 0,987412 г чистого золота. Закон « Про грошову систему Російської Федерації» (1992) установив правові основи грошової системи й принципи її функціонування. Офіційною національною грошовою одиницею є рубль України, доырый складається з 100 коп. Офиц. співвідношення між рублем і золотом або ін. драгоц. металами не встановлюється. Відповідно до Указу Президента « Про зміну загальної вартості російських грошових знаків і масштабу цін» (1997) були в 1000 раз змінені нарицат. вартість російських ден. знаків і М. ц. гроші, що звертаються, замінено з 1 січн. 1998 на нові в співвідношенні 1000:1. Банк України випустив в обіг нові банківські квитки номіналом в 5, 10, 50, 100, 500 р., в 2001 - 1000 р. і метавллич. монети номіналом 1, 5, 10, 50 к. і 1, 2, 5 р. позитивні тенденції, Що Намітилися, в економіці України дали підстава для проведення комплексу заходів щодо зміни нарицат. вартості російських ден. знаків і М. ц. як важливого фактору нормалізації ден. обігу.
Notice: Undefined variable: n in /var/www/admin/data/www/studik.lviv.ua/templates/default/template.php on line 112
|
