|
методи й форми фінансового контролю.
Фінансовий контроль визначається сутністю фінансів як системи економічних відносин, пов'язаних зі створенням, розподілом і використанням централізованих і децентралізованих фондів коштів. Будучи інструментом формування й використання грошових доходів і фондів, фінанси об'єктивно відображають хід розподільного процесу.
Державний фінансовий контроль ґрунтується на Конституції, Цивільному, Податковому й Бюджетному кодексах, федеральних законах, законодавчих актах суб'єктів і органів місцевого самоврядування.
Фінансовий контроль включає:
1) бюджетно-фінансовий контроль;
2) контроль над збором податків;
3) митний і валютний контроль;
4) відомчий і внутрішньогосподарський контроль.
Форми бюджетно-фінансового контролю:
попередній контроль – у ході обговорення й затвердження проектів законів (рішень) про бюджет, а так само інших законів і рішень по бюджетно-фінансових питаннях;
поточний контроль – у ході розгляду окремих питань виконання бюджетів на засіданнях комітетів, комісій, робочих груп у ході парламентських слухань і у зв'язку з депутатськими запитами;
наступний контроль – у ході розгляду й затвердження звітів про виконання бюджетів.
Щорічно, не пізніше 1 червня року, що випливає за звітним, Уряд представляє в Держдуму й Рахункову Палату звіт про виконання федерального бюджету. Звіт за минулий фінансовий рік надається у формі федерального закону й відповідає структурі й бюджетної класифікації затвердженого федерального бюджету. Одночасно на затвердження вносяться звіти про виконання бюджетів федеральних цільових бюджетних фондів.
Рахункова Палата проводить перевірку звіту протягом півтора місяців після надання звіту в Держдуму. При цьому використовуються результати проведених перевірок і ревізій. По закінченню перевірки виноситься висновок Рахункової Палати, яке включає:
· висновок по кожному розділу й підрозділу функціональної класифікації видатків бюджетів і по кожному головному розпорядникові коштів федерального бюджету;
· висновок по кожному розділу й підрозділу функціональної класифікації видатків бюджетів і по кожному головному розпорядникові бюджетних коштів, по яких допущена перевитрата коштів федерального бюджету;
· висновок по кожному випадкові фінансування видатків, не передбачених федеральним законом про федеральний бюджет або бюджетним розписом;
· аналіз надання й погашення бюджетних кредитів і бюджетних позичок, висновку по виявлених порушеннях вимог Бюджетного кодексу;
· аналіз надання зобов'язань по державних гарантіях і їх виконання, висновку по виявлених порушеннях вимог Бюджетного кодексу;
· аналіз надання бюджетних інвестицій, аналіз укладених договорів з погляду забезпечення державних інтересів, висновку по виявлених порушеннях вимог Бюджетного кодексу;
· аналіз виконання планових завдань по наданню державних послуг і дотримання нормативів фінансових витрат на надання державних послуг;
· і інші матеріали, певні постановами Держдуми й Ради Федерації.
Керівники й аудитори Рахункової Палати відповідають за повноту й вірогідність фактів і відомостей, що втримуються у висновку.
Основні форми й методи проведення фінансового контролю.
§
Попередній фінансовий контроль проводиться до здійснення фінансових операцій і має важливе значення для попередження фінансових порушень. Він передбачає оцінку обґрунтованості фінансових програм і прогнозів для запобігання неощадливої й неефективної витрати коштів. Прикладом такого контролю на макрорівні є процес складання й затвердження бюджетів усіх рівнів і фінансових планів позабюджетних фондів на основі оцінки обґрунтованості розподілу ВВП і розробки макроекономічних показників розвитку економіки країни.
На мікрорівні - це процес розробки фінансових планів і кошторисів, кредитних і касових заявок; фінансових розділів бізнес-планів, складання прогнозних балансів, а також установчих договорів, договорів про спільну діяльність і т.д.
§
Поточний (оперативний) фінансовий контроль проводиться в момент здійснення грошових угод, фінансових операцій, видачі позичок - і субсидій і т.д. Він попереджає можливі зловживання при одержанні й витраті коштів, сприяє дотриманню фінансової дисципліни й своєчасності здійснення фінансово-грошових розрахунків. Більшу роль у цьому відіграють бухгалтерські служби.
§
Наступний фінансовий контроль проводиться шляхом аналізу й ревізії звітної фінансової й бухгалтерської документації. Цей контроль призначений для оцінки результатів фінансової діяльності економічних суб'єктів, зіставлення фінансових планів і прогнозів з результатами оцінки ефективності здійснення запропонованої фінансової стратегії, порівняння фінансових витрат із прогнозованими і т.д.
§ У процесі проведення перевірок на основі звітної документації й видаткових документів розглядаються окремі питання фінансової діяльності й намечаются заходи для усунення виявлених порушень.
§
Обстеження на відміну від перевірки охоплює більш широкий спектр фінансово-економічних показників обстежуваного економічного суб'єкта для визначення його фінансового стану й можливих перспектив розвитку.
§
Нагляд проводиться контролюючими органами за економічними суб'єктами, що одержали ліцензію на той або інший вид фінансової діяльності, і припускає дотримання ними встановлених правил і нормативів. Наприклад, здійснюється нагляд з боку ЦБ України за діяльністю комерційних банків; з боку Росстрахнадзора — за страховими фірмами.
§
Аналіз фінансової діяльності як різновид фінансового контролю припускає детальне вивчення періодичної або річної фінансово-бухгалтерської звітності з метою загальної оцінки результатів фінансової діяльності, оцінки фінансового стану й забезпеченості власним капіталом і ефективності його використання.
§
Спостереження (моніторинг) - це постійний контроль із боку кредитних організацій за використанням виданої позички й фінансовим станом підприємства-клієнта. Неефективне використання отриманої позички й зниження платоспроможності може привести до жорсткості умов кредитування, вимозі довгострокового повернення позички.
§
Ревізія - это найбільш глибокий і всеосяжний метод фінансового контролю. Це повне обстеження фінансово-господарчої діяльності економічного суб'єкта з метою перевірки її законності, правильності, доцільності й ефективності.
Ревізії можуть бути повні й часткові; комплексні - і тематичні; планові й позапланові; документальні й фактичні (перевірка не тільки документів, але й наявності грошей товарно-матеріальних цінностей).
Повна ревізія передбачає перевірку всіх сторін фінансово-господарчої діяльності об'єкта контролю.
Часткова ревізія проводиться для перевірки окремих сторін або ділянок фінансово-господарчої діяльності господарюючих
Комплексна ревізія є найбільш повн, що охоплює всі сторони діяльності підприємства, що перевіряється, охоплює господарську й фінансову діяльність суб'єкта контролю, питання схоронності й ефективного використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, якості й стану бухгалтерського обліку й звітності.
Тематична ревізія проводиться на певну тему по діяльності однотипних підприємств, що дозволяє виявити типові недоліки або порушення й вжити заходів до їхнього усунення.
Ревізії проводяться органами керування відносно підвідомчих підприємств і установ, а також різними державними й недержавними органами контролю ( КРУ Мінфіну, Казначейство, Центробанк, аудиторські служби).
Notice: Undefined variable: n in /var/www/admin/data/www/studik.lviv.ua/templates/default/template.php on line 112
Доступный надежный samsung s5233t в Киеве комплектация по требованию. |
