|
Облік фінансових результатів організується на підставі
ПБУ 9/99 <-Доходи організації» і ПБУ 10/99 «Видатки організації». Ці положення розроблені на виконання Програми реформування бухгалтерського обліку відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності.
Доходи організації підрозділяються на;
• доходи від звичайних видів діяльності;
•
операційні доходи;
• позареалізаційні доходи;
•
інші вступи.
До доходів від звичайних видів діяльності ставляться:
• виторг від продажу продукції й товарів;
• вступу, пов'язані з виконанням робіт, зроблених послуг. До операційних доходів ставляться:
• доходи від надання за плату в тимчасове користування своїх активів;
• доходи від участі в статутних капіталах інших організацій; « відсотки, отримані по позиках, і ін.
До позареалізаційних доходів ставляться:
•
штрафи, пени, неустойки отримані;
• активи, отримані безоплатно;
• вступу у відшкодування заподіяних організації збитків;
•
прибуток минулих років, виявлена у звітному році;
• курсові різниці;
• суми кредиторської заборгованості, по яких
• минув строк позовної давнини, і ін. Доходи від позареалізаційних операцій зменшуються на суму
видатків по цих операціях.
Операційні доходи:
1) вступу, пов'язані з наданням за плату в тимчасове користування активів організації;
2) вступу, пов'язані з наданням за плату прав, що виникають із патентів на винаходи, промислові зразки, і інших видів інтелектуальної власності;
3) вступу, пов'язані з участю в статутних капіталах інших організацій;
4) прибуток, отримана організацією в результаті спільної діяльності;
5) вступу від продажу основних коштів і інших активів, відмінних від коштів, продукції, товарів;
1) відсотки, отримані за надання в користування коштів організації, а також відсотки за використання банком коштів, що перебувають на рахунку організації в цьому банку.
Операційні доходи й видатки враховуються на рахунку 91 «Інші доходи й видатки». По кредиту цього рахунку відображаються інші операційні доходи по дебету — операційні видатки. Записи по субрахунках 91-1 «Інші доходи» і 91-2 «Прочив видатки» проводяться накопительно протягом звітного року. Щомісяця зіставленням дебетового обороту по субрахункові 91-2 «Інші видатки» і кредитового обороту по субрахункові 91-1 «Інші доходи» визначається сальдо інших доходів і видатків за звітний місяць. Це сальдо щомісяця (заключними оборотами) списується субрахунку 91-9 «Сальдо інших доходів і видатків» на рахунок 99 « Прибутки та збитки». Таким чином, синтетичний рахунок 91 «Інші доходи й видатки» сальдо на звітну дату не має. По закінченню звітного року все субрахунку, відкриті до рахунку 91 «Інші доходи й видатки. ( крім субрахунку 91-9 «Сальдо інших доходів і видатків»), закриваються внутрішніми записами на субрахунок 91-9 «Сальдо інших доходів і видатків».
Позареалізаційні доходи:
1)
штрафи, пени, неустойки за порушення умов договорів;
2) прибуток минулих років, виявлена у звітному році;
3) вступу у відшкодування заподіяних організації збитків;
4) активи, отримані безоплатно, у тому числі за договором дарування;
5) суми кредиторської й депонентської заборгованості, по яких минув строк позовної давнини;
6) позитивні курсові різниці;
7) сума дооцінки активів;
8) інші позареалізаційні доходи.
Позареалізаційні доходи й видатки враховуються на рахунку 91 «Інші доходи й видатки». На субрахунку 91-1 «Інші доходи» відображаються суми позареалізаційних доходів, на субрахунку 91-2 «Інші видатки» — позареалізаційні видатки.
Глава 25 НК передбачає, що доходи й видатки для цілей оподатковування можуть визнаватися організаціями або по методу нарахування, або по касовому методу. Не можна не відзначити та увага, яку приділяють методу нарахування й засобу масової інформації, і податкові органі. І це зрозуміло. Адже більшість платників податків застосовує саме цей метод. Але дана обставина анітрошки не применшує гідностей касового методу. Ціль статті -- розглянути особливості визнання доходів і видатків при його застосуванні.
Що таке касовий метод
З 1 січня 2002 року для цілей оподаткування прибутку організації можуть визнавати доходи й видатки або по методу нарахування, або по касовому методу.
Основним методом визнання доходів і видатків для цілей обчислення податку на прибуток, безумовно, є метод нарахування, тому що касовий метод може застосовувати порівняно невелике число організацій. Чим же це пояснюється? Справа в тому, що організації ( за винятком банків) можуть визначати дату одержання доходів і дату здійснення видатків по касовому методу тільки у випадку, якщо в середньому за попередні чотири квартали сума виторгу від реалізації товарів (робіт, послуг) без обліку ПДВ і податку із продажів не перевищить одного мільйона грн за кожний квартал (п. 1 ст. 273 НК).
Таким чином, організації, які працюють по касовому методу, повинні щокварталу перевіряти правомірність його застосування. Граничний показник виторгу від реалізації товарів (робіт, послуг) є «плаваючою» величиною. А це значить, що середній розмір виторгу від реалізації за будь-які чотири квартали не повинен перевищувати одного мільйона грн.
Організації, що застосовують касовий метод, визначають виторг від реалізації товарів (робіт, послуг) виходячи із усіх вступів, пов'язаних з розрахунками за реалізовані товари (роботи, послуги), включаючи реалізацію основних коштів, нематеріальних активів, цінних паперів і іншого майна, виражених у грошовій і (або) натуральній формі. При визначенні виторгу від реалізації з неї виключаються суми податків, пред'явлені платником податків покупцеві (набувачеві) товарів (робіт, послуг, майнових прав).
При визначенні виторгу від реалізації необхідно мати на увазі наступне. Експортні мита не пред'являються платником податків покупцеві товарів (робіт, послуг) і враховуються при визначенні розміру виторгу. А сума акцизів, включена у вартість реалізованих покупцям товарів, виключається з розміру виторгу від реалізації.
При визначенні можливості застосування касового методу позареалізаційні доходи організації не враховуються.
Особливої уваги заслуговують доходи від здачі майна в оренду (суборенду) і надання в користування прав на результати інтелектуальної діяльності й прирівняні до них кошту індивідуалізації ( зокрема, від надання в користування прав, що виникають із патентів на винаходи, промислові зразки й інші види інтелектуальної власності). Якщо дані види діяльності в організації вважаються основними, вони визнаються виторгом від реалізації, яка бере участь при визначенні можливості використання касового методу.
Якщо організація виявляє перераховані вище послуги регулярно, але даний вид діяльності не є основним, доходи з метою оподатковування зізнаються позареалізаційними. На думку автора, у цьому випадку доцільно в обліковій політиці для цілей оподатковування відбити, що перераховані вище доходи визнаються організацією в складі позареалізаційних.
Ще один важливий момент пов'язаний з порядком визначення можливості застосування касового методу. Справа в тому, що організації, що застосовують касовий метод, з метою оподатковування аванси, отримані в рахунок майбутньої поставки товарів (робіт, послуг), визнають доходом на дату вступу коштів на розрахунковий рахунок або в касу.
Виторг від реалізації визначається виходячи із усіх вступів, пов'язаних з розрахунками за реалізовані товари (роботи, послуги), і такі вступи визнаються доходами для цілей оподатковування залежно від обраного методу (п. 2 ст. 249 НК). Одержувані від покупців аванси при застосуванні касового методу пов'язані з розрахунками за реалізовані товари (роботи, послуги). Отже, для цілей оподатковування вони є виторгом від реалізації. На думку автора, отримані аванси без обліку податків, пред'явлених покупцям, беруть участь при визначенні можливості застосування касового методу.
Застосування касового методу визнання доходів і видатків носить добровільний характер. Навіть якщо виторг від реалізації товарів (робіт, послуг) організації не перевищує граничний показник, установлений у п. 1 ст. 273 НК, дана організація може визнавати доходи й видатки по методу нарахування. Крім того, вибір методу визнання доходів і видатків для цілей оподаткування прибутку, якщо організація вибирає касовий метод, повинен обов'язково відображатися в обліковій політиці для цілей оподатковування. А якщо ні, то вважається, що організація застосовує метод нарахування.
Перехід на визнання доходів і видатків по касовому методу можливий тільки з початку податкового періоду. Це передбачене нормами ст. 313 НК. Згідно з даною статтею рішення про внесення змін в облікову політику для цілей оподатковування при зміні застосовуваних методів обліку ухвалюється з початку нового податкового періоду. Визнання доходів і видатків по касовому методу не звільняє організації від ведення податкового обліку в порядку, передбаченому главою 25 Податкового кодексу в цілому й ст. 313 НК зокрема.
Застосування касового методу може мати негативні наслідки для облікового процесу, якщо в податковому періоді, у якім застосовується касовий метод, середній виторг від реалізації за останні чотири квартали перевищить граничний показник. У цьому випадку платник податків зобов'язано перейти на метод нарахування, і не з того кварталу, у якім відбулося перевищення граничного показника, а з початку податкового періоду, у якім був перевищений граничний показник виторгу від реалізації (п. 4 ст. 273 НК). При цьому платник податків зобов'язано зробити перерахунок усіх доходів і видатків у порядку, передбаченому для методу нарахування[4].
Сплата податку на прибуток при застосуванні касового методу здійснюється в порядку, передбаченому в ст. 286 НК. Оскільки виторг від реалізації в названих вище організацій у середньому не перевищує одного мільйона грн, вони застосовують п. 3 ст. 286 НК. Згідно із цим пунктом організації сплачують квартальні авансові платежі за підсумками звітного періоду й податок на прибуток по закінченню податкового періоду.
Організації, що застосовують касовий метод, можуть перейти на обчислення щомісячних авансових платежів виходячи з 0фактично фактично одержаної прибутокс. У цьому випадку суми авансових платежів обчислюються платниками податків виходячи зі ставки податку й 0фактично фактично одержаної прибутокс, що розраховується наростаючим підсумком з початку податкового періоду до закінчення відповідного місяця. Організації має право перейти на сплату щомісячних авансових платежів виходячи з фактичного прибутку, повідомивши про цей податковий орган не пізніше 31 грудня року, що передує податковому періоду, у якім відбувається перехід на дану систему сплати авансових платежів. При цьому система сплати авансових платежів не може змінюватися платником податків протягом податкового періоду.
Порядок визнання доходів
Організації, що застосовують касовий метод, відповідно до п. 2 ст. 273 НК датою одержання доходу визнають день:
Як було відзначено, при касовому методі отримані аванси є доходами на дату їх одержання.
Отримані організацією аванси, доходи від реалізації й позареалізаційні доходи, вартість яких виражена в іноземній валюті, ураховуються в сукупності з доходами, вартість яких виражена в рублях. Доходи, виражені в іноземній валюті, перераховуються в рублі за офіційним курсом Банку України, установленому на дату одержання доходів.
Отримані організацією аванси, доходи, вартість яких виражена в умовних одиницях, ураховуються в сукупності з доходами, вартість яких виражена в рублях. Такі доходи зізнаються з метою оподатковування в сумі коштів, що фактично зробили.
Суми, відбиті в складі доходів платника податків, не підлягають повторному включенню до складу його доходів.
Позареалізаційні доходи визначаються у відповідності зі ст. 250 НК. Їхній перелік, наведений у зазначеній статті, є відкритим. Отже, доходи, які не є доходами від реалізації товарів (робіт, послуг), є позареалізаційними. Однак позареалізаційні доходи, наведені в ст. 250 НК, необхідно визнавати з метою оподатковування з урахуванням особливостей застосування касового методу.
Notice: Undefined variable: n in /var/www/admin/data/www/studik.lviv.ua/templates/default/template.php on line 112
|
