|
Облікова політика підприємства, затверджується керівником і є одним з основних документів, який визначає правила ведення бухгалтерського обліку в організації. Звичайно розробляє облікову політику бухгалтер.
В обліковій політиці звичайно прийнято відображати тільки ті питання, рішення яких у відповідність із чинним законодавством по бухгалтерському облікові покладене, на сам суб'єкт господарювання. Т. е., у тих випадках, коли підприємство саме може вибирати той або інший спосіб обліку. Так, якщо в підприємства є основні кошти, то необхідно визначити, на основі якого методу ви будите нараховувати на них амортизацію. Законодавство дозволяє використовувати чотири різні методи.
Потенційними користувачами, що аналізують облікову політику підприємства, є: керівник організації, тому що він затверджує облікову політику; бухгалтер організації, тому що формує облікову політику й виконує її у своїй роботі, аудитор, тому що облікова політика є одним з об'єктів аудиторської перевірки, і з неї звичайно починається сам процес перевірки; податкова інспектор, тому що від багатьох принципів облікової політики залежить порядок формування того або іншого об'єкта оподатковування.
За допомогою облікової політики здійснюється процес лібералізації системи бухгалтерського обліку й відбувається вдосконалювання нормативної системи по бухгалтерському облікові й бухгалтерської звітності, а також дозволяються протиріччя чинного законодавства.
Облікова політика організації, будучи сукупністю способів бухгалтерського обліку, є також важливим інструментом податкового планування.
Обліковою політикою підприємства розуміється прийнята нею сукупність способів ведення бухгалтерського обліку - первинного спостереження, вартісного виміру угруповання, що тече, і підсумкового узагальнення фактів господарської діяльності.
Виходячи з утримування ПБУ 1/98, визначаючи облікову політику, необхідно враховувати наступні основні вимоги:
1) вимога повноти: у бухгалтерському обліку повинні відображатися всі господарські операції;
2) вимога своєчасності: кожну операцію необхідно враховувати в тому періоді, у якім вона зроблена( незалежно від часу фактичного одержання або виплати грошей);
3) вимога обачності: організація скоріше визнає видатки й зобов'язання, чому можливі доходи;
4) вимога пріоритету втримування перед формою: при обліку операцій слід виходити не стільки з їхньої правової форми, скільки з економічного втримування;
5) вимога несуперечності: дані аналітичного й синтетичного обліку повинні бути тотожні;
6) вимога раціональності: витрати на ведення бухгалтерського обліку повинні відповідати умовам господарської діяльності й величині організації.
Положення облікової політики організації повинні застосовуватися всіма її відособленими підрозділами (філіями, представництвами).
Відповідно до вищевказаного нормативного документа тільки що створена організація повинна оформити облікову політику до здачі першої бухгалтерської звітності, але не пізніше 90 днів від дня державної реєстрації. Однак використовувати положення облікової політики потрібно з моменту державної реєстрації підприємства. Отже, скласти облікову політику потрібно ще до реєстрації підприємства, а затвердити - у зазначений термін.
При цьому при формуванні облікової політики пропонується:
- що активи й зобов'язання організації існують відокремлено від активів і зобов'язань її засновників і інших організацій (допущення майнової відособленості);
- що організація планує продовжувати свою діяльність у недалекому майбутньому (допущення безперервності діяльності);
- що облікова політика організації застосовується послідовно рік у рік (допущення послідовності застосування облікової політики);
- що факти господарської діяльності організації ставляться до того звітного періоду, у якім вони мали місце, незалежно від часу оплати (допущення тимчасової визначеності факторів господарської діяльності).
Notice: Undefined variable: n in /var/www/admin/data/www/studik.lviv.ua/templates/default/template.php on line 112
|
