|
Інвентаризація являє собою певну послідовність практичних дій з боку членів спеціально-створеної в організації комісії з перевірки й документальному підтвердженню наявності, стану й оцінки майна й зобов'язань організації з метою забезпечити вірогідність даних обліку й звітності.
Інвентаризація майна й зобов'язань спрямована на забезпечення вірогідності даних бухгалтерського обліку й бухгалтерської звітності, у ході її проведення перевіряються й документально підтверджуються їхня наявність, стан і оцінка.
Порядок проведення інвентаризації й оформлення її результатів установлений наказом Мінфіну України від 13.06.1995 № 49 " Про затвердження методичних вказівок по інвентаризації майна й фінансових зобов'язань".
Для проведення інвентаризації в організації створюється постійно діюча інвентаризаційна комісія.
При великому обсязі робіт можуть створюватися робітники (тимчасові) інвентаризаційні комісії. При малому обсязі робіт і наявності в організації ревізійної комісії, проведення інвентаризації майна й зобов'язань допускається покладати на зазначену ревізійну комісію. Персональний склад постійно діючих і робочих інвентаризаційних комісій затверджує керівник організації.
Документ про склад комісії оформляється у вигляді наказу, постанови або розпорядження й реєструється в книзі контролю виконання наказів про проведення інвентаризації.
До складу інвентаризаційної комісії включаються представники адміністрації організації, працівники бухгалтерської служби, інші фахівці (інженери, економісти, техніки і т.д.). При необхідності до складу інвентаризаційної комісії можна включати представників служби внутрішнього аудита організації або аудиторських організацій.
Основними цілями інвентаризації є:
- перевірка повноти й правильності відбиття инвентаризируемых об'єктів в обліку,
- перевірка фактичної наявності активів і контроль їх схоронності,
- перевірка стану товарно-матеріальних цінностей (їх фактичної відповідності стандартам по якості) і умов зберігання таких цінностей,
- приведення облікової оцінки об'єктів інвентаризації у відповідність із зовнішніми й внутрішніми нормативними документами й відповідними ринковими показниками,
- виявлення причин несвоєчасного або невірного відбиття господарських операцій в обліку, а також причин здійснення операцій, що суперечать положенням державних нормативних документів і внутрішніх інструкцій і положень організації, якщо такі операції мали місце.
Кількість інвентаризацій у звітному році, дати їх проведення, перелік майна й зобов'язань, що перевіряються при кожній з них, установлюється організацією, крім випадків, коли проведення інвентаризації обов'язково.
Проведення інвентаризації обов'язково:
1. При передачі майна в оренду, викупі, продажі, приватизації, а також перетворенні державної або муніципальної унітарної організації;
2. Перед складанням річної бухгалтерської звітності, крім майна, інвентаризація якого проводилася не раніше 1 жовтня звітного року;
3. При зміні матеріально-відповідальних осіб (на день прийманняепередачі справ);
4. При встановленні фактів розкрадань або зловживань, а також псування цінностей;
5. У випадку пожежі, стихійних лихах або інших надзвичайних ситуацій.
Інвентаризації діляться за обсягом перевірки - на суцільні й вибіркові, а за часом - на планові й позапланові.
Суцільна інвентаризація охоплює перевірку всього без винятку наявного майна фінансових зобов'язань підприємства, вона є досить трудомісткою роботою й тому проводиться один раз у рік, звичайно перед складанням річного звіту.
Вибіркова - це інвентаризація, при якій перевіряються тільки деякі (на вибірку) цінності в конкретної матеріально відповідальної особи або ж охоплює який-небудь один вид коштів підприємства, наприклад, тільки кошти в касі або тільки матеріали на певному складі. Вибіркові інвентаризації й контрольні перевірки повинні систематично проводитися на підприємстві в межинвентаризационный період у місцях зберігання й переробки товарно-матеріальних цінностей. Вони здійснюються за розпорядженням керівника інвентаризаційною комісією, що полягає з осіб добре знаючих товарно-матеріальні цінності, облік і звітність.
Основним завданням вибіркових інвентаризацій і перевірок є контроль над схоронністю майна, виконанням правил його зберігання, дотриманням матеріально відповідальними особами встановленого порядку первинного обліку. Такі перевірки дисциплінують працівників підприємства, допомагають розкривати факти порушень і сприяють схоронності майна підприємства.
Залежно від підстави проведення інвентаризації можуть бути планові й позапланові. Позапланові проводяться раптово, строки їх проведення не повинні бути відомі матеріально відповідальним особам. Іноді можуть проводитися по вимогах ревізора, органів народного контролю, фінансових і слідчих органів.
Планові інвентаризації проводяться:
· основних коштів - не менш одного разу у два-три роки, а бібліотечних фондів - не рідше одного разу в п'ять років;
· капітальних вкладень - не менш одного разу в рік перед складанням річного звіту й балансу, але не раніше 1 грудня звітного року;
· незавершеного проведення й напівфабрикатів власного вироблення - перед складанням річного звіту й балансу, але не раніше 1 жовтня звітного року й, крім того, періодично в строки, установлювані відповідними вищими організаціями;
· незавершеного капітального ремонту й видатків майбутніх періодів - не менш одного разу в рік;
· готової продукції на складах - не менш одного разу в рік перед складанням річного звіту й балансу, але не раніше 1 жовтня звітного року;
· малоцінних і швидкозношуваних предметів - не менш одного разу в рік;
· нафти й нафтопродуктів - не рідше одного разу на місяць;
· сировини й інших матеріальних цінностей - не менш одного разу в рік перед складанням річного звіту й балансу, але не раніше 1 жовтня звітного року;
· коштів, грошових документів, цінностей і бланків суворої звітності - не менш одного разу на місяць;
· розрахунків з банками ( по розрахунковому рахункові, валютному рахунку, іншим рахунках, позичках, кредитах і т.п.) - у міру одержання виписок банків, а по переданих у банк на інкасо розрахункових документах - на перше число кожного місяця;
· розрахунків по платежах у бюджет - не менш одного разу у квартал;
· розрахунків з дебіторами й кредиторами - не менш двох раз у рік;
· інших статей балансу - на перше число місяця, що випливає за звітним роком.
Контрольно-перепроверочная проводиться в період інвентаризації або відразу ж після її закінчення. Вона охоплює не менш 10% перевірених цінностей.
По частоті або періодичності проведення розрізняють щозмінні, щомісячні (квартальні, піврічні) і річні інвентаризації.
Найбільш великою й трудомісткою інвентаризацією є річна. При цій інвентаризації перевіряється не тільки наявність матеріальних цінностей, але й стан розрахунків з дебіторами, обґрунтованість сум створених резервів і фондів, реальність кредиторської заборгованості й інших пасивів
При інвентаризації основних коштів комісія провадить огляд об'єктів і затягає в описі повне їхнє найменування, призначення, інвентарні номери й основні технічні або эксплутационные показники.
При інвентаризації будинків, споруджень і іншої нерухомості комісія перевіряє наявність документів, що підтверджують знаходження зазначених об'єктів у власності підприємства (установи).
Перевіряється також наявність документів на земельні ділянки, водойми й інші об'єкти природних ресурсів, що перебувають у власності підприємств (установ).
При виявленні об'єктів, не прийнятих на облік, а також об'єктів, по яких у регістрах бухгалтерського обліку отсутствует або зазначені не правильні дан їх, що характеризують, комісія повинна включити в опис правильні відомості й технічні показники по цих об'єктах ( по будинках - указати їхнє призначення, основні матеріали з яких вони побудовані, об'єкти ( по зовнішньому або внутрішньому обмірюванню), площа (загальна корисна площа), число поверхів ( без підвалів, напівпідвалів і т.д.), рік будівлі, інше; по каналах - довжину, глибину й ширину ( по дну й поверхні), штучні спорудження, матеріали кріплення дна й укосів; по мостах - місце знаходження, рід матеріалів і основні параметри; по дорогах - тип дороги (шосе, профільована), довжина, вид покриття, ширину полотна).
Оцінка виявлених інвентаризацією не уточнених об'єктів повинна бути зроблена з урахуванням ринкових цін, а зношування визначене по діючому технічному стану об'єктів з оформленням відомостей про оцінку й зношуванні відповідними актами.
Основні кошти вносяться в описі по найменуваннях відповідно до основного призначення об'єкта. Якщо об'єкт піддався відновленню, реконструкції, розширенню або переустаткуванню й внаслідок цього змінилося основне його призначення, то він вноситься в опис під найменуванням, відповідним до нового призначення.
Якщо комісією встановлене, що роботи капітального характеру (надбудова поверхів, прибудови нових приміщень і ін.) або часткова ліквідація будов і споруджень (зламування окремих конструктивних елементів) не відбиті в бухгалтерському обліку, необхідно по відповідних до документів визначити суму збільшення або зниження балансової вартості об'єкта й привести в описі дані про зроблені зміни.
Машини, устаткування й транспортні засоби заносяться в описі індивідуально із вказівкою інвентарного номера, заводського номера підприємстваивиготовлювача, року випуску, виготовлення, потужності і т.д.
Однотипні предмети реманенту, інструменти, верстати і т.д. однакової вартості, що зробили одночасно в одне зі структурних підрозділів підприємств (установ), що враховуються по типовій інвентарній картці групового обліку, в описах проводяться по найменуваннях із вказівкою кількості цих предметів.
Основні кошти, які в момент інвентаризації перебувають поза місцем знаходження підприємства (установи) (у подальших рейсах морські й річкові судна, залізничний рухомий склад, автомашини; відправлений у капітальний ремонт машини й устаткування й т.п.), инвентаризуются до моменту тимчасового їхнього вибуття.
На основні кошти, не придатні до експлуатації й не підмети відновленню, інвентаризаційна комісія становить окремий опис із вказівкою часу введення в експлуатацію й причин, приведших ці об'єкти до непридатності (псування, повне зношування й т.п.).
Одночасно з інвентаризацією власних основних коштів, що перебувають на відповідальнім зберіганні й орендовані. По зазначених об'єктах складається окремий опис, у якому дається посилання на документи, що підтверджують прийняття цих об'єктів на відповідне зберігання або в оренду.
Переоцінка основних коштів
Оцінка основних коштів - це визначення вартості основних фондів підприємства для цілей обліку й аналізу, економічних розрахунків і прогнозів, формування узагальнюючих галузевих і народно-господарських показників.
Оцінка основних коштів здійснюється: для угод купівлірпродажу, обміну; при видачі кредиту під заставу майна; при дозволі майнових спорів; при реструктуризації заборгованості підприємства; при визначенні внеску в статутний капітал; при визначенні величин страхових сум; при проведенні процедур банкрутства; при виникненні майнових спорів.
Базовими видами оцінок основних фондів є: первісна, відбудовна й залишкова вартість.
Первісна вартість основних коштів складається по фактичних витратах на будівництво, придбання, установку, монтаж, реконструкцію. Сюди ж включаються витрати пов'язані з одержанням кредитів банку, по посередницьких послугах (комісійна винагорода), по транспортуванню, по растоможке імпортних основних коштів.
Відбудовна вартість – це вартість основних коштів після переоцінки, по діючих ринкових цінах.
Залишкова вартість основних коштів – це первісна вартість (відбудовна вартість) мінус зношування. Основні кошти в балансі показуються по залишковій вартості.
Розрізняють фізичний або матеріальне зношування, у результаті виробничого споживання основних коштів, корозії, а так само розрізняють зношування моральне. Вартісної зношування компенсується за рахунок нагромадження коштів, шляхом включення в собівартість амортизаційних відрахувань.
Оцінка й поліпшення використання основних фондів вирішує широке коло економічних проблем, спрямованих на підвищення ефективності проведення: збільшення обсягу випуску продукції, ріст продуктивності праці, зниження собівартості, економію капітальних вкладень, збільшення прибутки й рентабельності капіталу й, в остаточному підсумку, підвищення рівня життя суспільства.
Notice: Undefined variable: n in /var/www/admin/data/www/studik.lviv.ua/templates/default/template.php on line 112
|
