|
Чисті активи (реальний капітал) – це величина, обумовлена шляхом вирахування із суми активів, прийнятої до розрахунку, суми пасивів, прийнятих до розрахунку.
Прибутковість роботи підприємства має пряме відношення до фінансового стану. Якщо платоспроможність підприємства в основному залежить від оборотності активів, то фінансова стабільність залежить від прибутковості, тому що власний капітал поповнюється за рахунок прибутку.
Для оцінки ефективності фінансово-виробничої діяльності підприємства широко використовується показники рентабельності, тобто прибутковості або прибутковості капіталу, ресурсів або продукції. Показники рентабельності є відносними характеристиками фінансових результатів діяльності підприємства з різних позицій відповідно до інтересів учасників ринкового обміну.
Рентабельність підприємства відображає ступінь прибутковості його діяльності в дослідженні рівнів і динаміки фінансових коефіцієнтів рентабельності й оборотності, які є відносними фінансовими показниками діяльності підприємства.
Для аналізу рентабельності підприємства, скористаємося наступними формулами:
§ Загальна рентабельність = чистий прибуток / виторг від реалізації;
§ Рентабельність основної діяльності = чистий прибуток / витрати на проведення й реалізацію (комерційні видатки);
§ Рентабельність обороту продажів = прибуток від реалізації / виторг від реалізації;
§ Рентабельність активів = чистий прибуток / величину активів (баланс);
§ Рентабельність виробничих фондів = валовий прибуток / (запаси + основні фонди);
§ Рентабельність основних фондів = валовий прибуток / основні кошти;
§ Економічна рентабельність = валовий прибуток / баланс;
§ Фінансова рентабельність = чистий прибуток / капітал і резерви.
Рентабельність це коефіцієнт отриманий як відношення прибутки до витрат, де в якості прибутки може минуле використане величина балансового, чистого прибутку, прибутки від реалізації продукції, а також прибутки від різних видів діяльності підприємства. У знаменнику в якості витрат можуть бути використані показники вартості основних і обігових фондів, виторгу від реалізації, собівартості продукції власного й позикового капіталу і т.д.
Підприємство вважається рентабельним, якщо в результаті реалізації продукції, робіт, послуг воно покриває всі свої витрати й дістає прибуток. По цьому в широкому змісті слова поняття рентабельність означає прибутковість, прибутковість. Але визначення рентабельності як прибутковості не достатньо точно розкриває її економічне втримування через відсутність тотожності між ними, тому що сума прибутку й рівень рентабельності, як правило, змінюються не в рівній пропорції, а найчастіше й у різному напрямку. Так у відповідність із даними умовного підприємства (таблиця 1) видне, що, не дивлячись на збільшення прибутки на 497,1%, рівень рентабельності основних виробничих фондів скоротився на 30%
У плині виробничого циклу на рівень рентабельності впливає ряд факторів. Які можна розділити на зовнішні пов'язані із впливом на діяльність підприємства ринку, держави, географічного положення й внутрішні: виробничі й внепроизводственные. Виявлення в процесі аналізу внутрішніх і зовнішніх факторів, що впливають на рентабельність, дає можливість “очистити” показники ефективності від зовнішнього впливу.
Розглянемо спочатку фактори, безпосередньо пов'язані з діяльністю підприємства, які воно може змінювати й регулювати залежно від поставлених перед підприємство цілей і завдань, тобто внутрішні фактори. Які можна розділити на виробничі, безпосередньо пов'язані з основною діяльністю підприємства, і внепроизводственные фактори, які безпосередньо не пов'язані із проведенням продукції й з основною діяльністю підприємства.
Внепроизводственные фактори містять у собі постачальницько-збутову діяльність, тобто своєчасність і повноту виконання постачальниками й покупцями зобов'язань перед підприємством, їх далекість від підприємства, вартість транспортування до місця призначення і т.д. Природоохоронні заходи, які необхідні для підприємств ряду галузей, наприклад, хімічної, машинобудівної і т.д. галузей, і спричиняють значні витрати. Штрафи й санкції за несвоєчасність або не точність виконання яких-небудь зобов'язань фірми, наприклад, штрафи в податкові органі за несвоєчасність розрахунків з бюджетом. На фінансові результати діяльності фірми, а отже й на рентабельність побічно впливають і соціальні умови праці й побуту раб отников. Фінансова діяльність підприємства, тобто керування власним і позиковим капіталом на підприємство, діяльність на ринку цінних паперів, участь в інших підприємствах і т.д.
Виробничі фактори, з курсу економічної теорії відомо, що процес проведення складається із трьох елементів: кошту праці, предмети праці й трудові ресурси. У зв'язку із цим, виділяють такі виробничі фактори, як наявність і використання коштів праці, предметів праці й трудових ресурсів. Названі фактори є основними факторами зростання прибутку й рентабельності підприємства, саме з підвищенням ефективності їх використання зв'язуються процеси інтенсифікації проведення.
Вплив виробничих факторів на результат діяльності можна оцінити із двох позицій: як екстенсивне і як інтенсивне. Екстенсивні фактори пов'язані зі зміною кількісних параметрів елементів процесу проведення, до них ставляться :
· изменение объема и времени работы средств труда, т.е., например, покупка дополнительных станков, машин и т.д., строительство новых цехов и помещений или увеличение времени работы оборудования для увеличения объема производимой продукции;
· изменение количества предметов труда, непроизводительное использование средств труда, т.е. увеличение запасов, большой удельный вес брака и отходов в объеме выпускаемой продукции;
· изменение численности рабочих, фонда рабочего времени, непроизводительные затраты живого труда (простои).
Кількісна зміна виробничих факторів завжди повинне бути виправдане зміною обсягу продукції, що випускається, тобто підприємство повинне стежити за тим, щоб не знижувалися тепы приросту прибутки щодо темпів приросту витрат.
Інтенсивні виробничі фактори пов'язані з підвищенням якості використання виробничих факторів, до них ставляться:
· повышение качественных характеристик и производительности оборудования, т.е. своевременная замена оборудования на более современное с большей производительностью;
· использование прогрессивных материалов, совершенствование технологии обработки, ускорение оборачиваемости материалов;
· повышение квалификации рабочих, снижение трудоемкости продукции, совершенствование организации труда.
Крім внутрішніх факторів на рентабельність підприємства виявляють непрямий вплив і зовнішній фактори, які не залежать від діяльності підприємства, але найчастіше досить сильно впливають на результат його діяльності. До даної групи факторів ставляться географічне положення підприємства, тобто регіон у якім воно розташовується, далекість підприємства від сировинних джерел, від районних, республіканських центрів, природні умови і т.д. Конкуренція й попит на продукцію підприємства, тобто наявність на ринку платоспроможного попиту на продукцію фірми, присутність на ринку фірм - конкурентів, що провадять аналогічний по споживчих властивостях товар. Ситуація на суміжних ринках, наприклад, на фінансовому, кредитному, ринку цінних паперів, сировинних ранках і т.д., тому що зміна прибутковості на одному ранці, спричиняє зниження прибутковості на іншому, наприклад, підвищення прибутковості державних цінних паперів веде до скорочення інвестицій у реальний сектор економіки. Державне втручання в економіку, яке проявляється в зміну законодавчих основ діяльності ринку, зміна податкового тягаря на підприємства, зміну ставок рефінансування і т.д.
Джерелами для розрахунку коефіцієнтів рентабельності служать дані бухгалтерської й фінансової звітності, внутрішніх регістрів бухгалтерського обліку на підприємстві. На жаль публикуемая бухгалтерська й фінансова звітність не дозволяє точно оцінити рентабельність підприємства, тому що на основі її не можна визначити структуру, що випускається (реалізованої) продукції, її собівартість і ціну реалізації, структуру позикових коштів і видатки, пов'язані з поверненням позикових коштів по кожному кредиту й займу, склад і структуру основних фондів, величину їх зношування. Джерело для розрахунку коефіцієнтів рентабельності служить бухгалтерський баланс (форма №1), звіт про фінансові результати (форма № 2), додаток до балансу (форма №5).
Ділова активність підприємства у фінансовому аспекті проявляється насамперед у швидкості обороту його коштів. Рентабельність підприємства відображає ступінь прибутковості його діяльності. Аналіз ділової активності й рентабельності укладається в дослідженні рівнів і динаміки різноманітних фінансових коефіцієнтів оборотності й рентабельності, які є відносними показниками фінансових результатів діяльності підприємства.
Аналіз ділової активності дозволяє виявити, наскільки ефективне підприємство використовує свої кошти. Як уже було сказано, до показників, що характеризують ділову активність, ми відносимо коефіцієнти оборотності й рентабельності.
Ці два види коефіцієнтів на ділову активність підприємства впливають у такий спосіб. Допустимо, що обіговий капітал ( без короткострокових інвестицій) обертається один раз у квартал при рентабельності основної діяльності в 25%, тоді індекс ділової активності за цей квартал буде рівний 0,25 або ті ж 25%. Якщо при тій же рентабельності оборотність обігового капіталу збільшується в 2 рази, те, відповідно, індекс ділової активності збільшується теж в 2 рази, і тоді підприємство за два обороти того ж самого обсягу обігового капіталу за такий же часовий період одержить 50 копійок балансового прибутку з кожного рубля обігового капіталу.
Аналогічні висновки робляться й зі збільшенням (зменшенням) рентабельності. Тобто, якщо сповільнилася оборотність, те необхідно її компенсувати більшою рентабельністю - знижувати видатки, зменшувати витрати і т.д. Якщо підвищити рентабельність немає можливості - необхідно "брати" оборотом, тобто випускати й реалізовувати більше продукції.
Головними якісними й кількісними критеріями ділової активності підприємства є: широта ринків збуту продукції, включаючи наявність поставок на експорт, репутація підприємства, ступінь плану основним показникам господарської діяльності, забезпечення заданих темпів їх росту, рівень ефективності використання ресурсів (капіталу), стабільність економічного росту.Господарська діяльність підприємства може бути охарактеризована різними показниками, основними з яких є обсяг реалізації продукції (робіт, послуг), прибуток, величина активів підприємства (авансованого капіталу).Оцінюючи динаміку основних показників, необхідно зіставити темпи їх зміни.
Notice: Undefined variable: n in /var/www/admin/data/www/studik.lviv.ua/templates/default/template.php on line 112
|
